Анотація
У статті аналізуються методи та прийоми роботи з візуальними джерелами, які найчастіше використовуються в практичній роботі вчителя історії з метою активізації критичного мислення учнів. Розглянуто основні методичні прийоми застосування візуальних історичних джерел у процесі формування компетентності науково-дослідницької та пізнавальної діяльності учнів. З’ясовано, що робота учнів з опрацювання візуальних джерел має бути раціонально організована вчителем і виконуватися за єдиним алгоритмом. Поетапність роботи над візуальними історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей робить процес навчання більш осмисленим, розвиває критичне та історичне мислення. Робота над візуальними історичними джерелами має бути спрямована на формування таких умінь і навичок, які дозволять учням самостійно здобувати знання з різноманітних джерел і творчо застосовувати їх у подальшій діяльності, тобто бути компетентними. Встановлено, що візуалізацію на уроках історії можна здійснити за допомогою карт, малюнків, графічної статистики (таблиць, схем, діаграм), творів образотворчого мистецтва (картин, скульптури, архітектурних споруд, меморіальних комплексів), плакатів, карикатури, фотографій, відеоджерел (відеофільмів, кінофільмів, відеосвідчень), презентацій, інфографіки, речових пам’яток. Застосування різноманітних візуальних джерел на уроках історії в закладах загальної середньої освіти дає можливість на якісно новому рівні вивчати предмет, сприяє більш поглибленому вивченню предмета учнями, формуванню в них певних вмінь та навичок, власної думки, життєвої та громадянської позицій, розвитку в учнів критичного мислення, вміння систематизувати історичну інформацію, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел і спонукає учнів до осмисленого вивчення подій минулого та значно полегшує роботу вчителя. Використання того чи іншого джерела інформації під час вивчення запропонованої теми має бути доречним і залежати від мети, яку прагне досягти вчитель на уроці історії. Також важливою умовою використання візуального історичного джерела є врахування вікових особливостей учнів. Робота з візуальними історичними джерелами створює сприятливі умови для засвоєння запропонованої інформації та її самостійного здобуття, критичного перегляду та практичного застосування творчих завдань через партнерство учнів і вчителя
Ключові слова
візуальні джерела, історична інформація, історичні джерела, критичне мислення, навчальний процес, пізнавальна діяльність, урок історії, учні
Використані джерела
1. Bakka, T., Zahrybelna, N., & Kravchenko, O. (2019). Formation of a historical and biographical and historical and psychological portrait of P. Kulish by media educational means. History in School, 7-8, 23-28.
2. Derkho, V. (2018). Methodological principles of using visuality in history lessons when studying the material of cultural content. History in School, 10-12, 38-44.
3. Furina, O.A. (2013). Organization of students’ activities with different sources of historical knowledge. Retrieved from https://urok.osvita.ua/materials/edu_technology/37985/.
4. Horpynko, O.S. (2020). The role of visualization of information in shaping the historical thinking of students. History and Law, 10-12(578-580), 17-20.
5. Ivanov, V., Volosheniuk, O., Mokrohuz, O., & Bakka, T. (2016). Media Literacy in Lessons of Public Disciplines: A Teacher’s Guide. Kyiv: Centre for Free Press, Academy of the Ukrainian Press.
6. Karpenko, A. (2012). The place and role of video equipment in history lessons. History in School, 2, 42-43.
7. Kolliada, I. (2019). Fiction and painting at the lessons of the history of Ukraine in the 8th grade: methods of forming historical representations in the study of the topic: Ukrainian-Moscow Treaty. Pereyaslav Agreement (1654). History in School, 7-8, 29-38.
8. Kovalevska, O. (2013). Visual studies and iconography: the problem of delineating the object, method and conceptual-category apparatus. Special Historical Disciplines, 22-23, 296-304.
9. Kozynets, V.P. (1989). Painting in history lessons. Kyiv: Radianska shkola.
10. Loza, K.O. (2018). Working with visual sources as a means of developing students’ cognitive abilities and critical thinking. Retrieved from https://naurok.com.ua/robota-z-vizualnimi-dzherelami-yak-zasib-rozvitku-piznavalnih-zdibnostey-ta-kritichnogo-mislennya-uchniv-214037.html.
11. Methodological advice on the organization of work with visual sources. (2013). Retrieved from http://historymoippo.blogspot.com/2013/09/blog-post.html.
12. Mokrohuz, O. P. (2008). Working with sources of information in history lessons. Retrieved from https://uahistory.co/lesson/teachers-guide-world-history-8-class-mokrogyz-2008/38.php.
13. Musiy, S. S. (2010). Working with historical sources as a means of shaping critical thinking of students (practical advice for teachers and students). Retrieved from http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage_63/files/robota_z_istorichnimi_dzherelami_.pdf.
14. Pashetnieva, O. L. (2020). Developing Critical Thinking in History Classes in the New Ukrainian School. Retrieved from https://genezum.org/library/rozvytok-krytychnogo-myslennya-na-urokah-istorii-v-umovah-novoi-ukrainskoi-shkoly.
15. Pometun, O., & Freiman, H. (2005). Methods of teaching history at school. Kyiv: Heneza.
16. Pometun, O., & Hupan, N. (2020). Visual sources in the history textbook as a means of developing critical thinking of students. Problems of a Modern Textbook, 24, 241-255. doi: 10.32405/2411-1309-2020-24-241-255.
17. Terno, S. O. (2012). Methods of Developing Students’ Critical Thinking in the Process of Teaching History: a teacher’s guide. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet.
18. Tkachenko, T., Soloviova, T., & Tkachenko, O. (2022). Multimedia presentations and their use in the study of school history courses. Society, Document, Communication, 14, 139-157. doi: 10.31470/2518-7600-2022-14-139-157.
19. Yakovenko, H.H. (2017). Methods of history teaching: educational and methodological manual. Kharkiv: Vydavnytstvo KhNADU.
