Стаття

Інформаційна епоха – суспільство знань як вимога нового підходу до освітнього процесу

Людмила Шимченко, Алла Зленко, Оксана Плужник
Взято з Том 7, № 4, 2022 Сторінки 199–226
Отримано
20.07.2022
Доопрацьовано
17.10.2022
Прийнято
24.11.2022
Переглядів
660

Анотація

Публікація присвячена дослідженню нових підходів до освітнього процесу в умовах побудови суспільства знань, де особлива увага приділена педагогу-новатору, здатному як засвоювати, так і продукувати нові ідеї; використовувати нові форми, методи та прийоми підготовки фахівців у закладах вищої освіти, оскільки інформаційна епоха вимагає від молодого професіонала вмінь роботи з інформацією, навичок комп’ютерної обробки інформації та знань, поповнюваних впродовж життя, для перетворення інформаційного ресурсу в продукт, послугу, нові знання. В статті висвітлюється питання зміни сучасної освітньої парадигми, пов’язаної з глобальною революцією та трансформаційними суспільно-економічними змінами, зародженням нової інформаційної культури та в зв’язку з утвердженням сприйняття динамічних знань як основної цінності сучасної епохи. Динамічні знання та інтелект працівника стають базовим засобом виробництва, сприяють зміні способу життя, спілкування, мислення, бачення майбутнього та розуміння майбутнього, тому в статті розглянуто напрями та механізми набуття нових знань. В ракурсі зміни освітньої парадигми розглянуто перспективи реалізації компетентнісного підходу в вищій освіті, що передбачає підготовку фахівця, який вільно володіє професією і ґрунтовно орієнтується в суміжних галузях діяльності, готового до постійного знаннєвого зросту та соціальної мобільності. В статті проаналізовано досвід співпраці викладач-студент по системі набуття навичок оволодіння існуючими та продукування нових знань, що розвиває здібності самоосвіти, вміння працювати з різноманітною інформацією, даними та формує нову комунікативну культуру. Вказано, що за рахунок педагогіки партнерства на принципах рівності, доповнюваності та рівнозначущості забезпечується ефективність системи активно-проблемного навчання (дискусії, круглі столи, кейс-методи, дебати та ін); розвиваються навички:
– самостійної пізнавальної діяльності та критичного мислення;
– використання ІКТ з розумінням сильних і слабких сторін їх застосування;
– вибудовування ефективної комунікації під час підготовки та в процесі проведення навчальних занять;
– постійне поглиблення інтелектуального розвитку;
– організації індивідуального навчального процесу та вибору ефективних стратегій навчання;
– підготовки себе як фахівця, відповідно до вимог сучасного ринку праці

Ключові слова

Використані джерела

1. Арістова І. В. Доктрина інформаційного права. Київ :Центр учбової літератури, 2013. 347 с.

2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : Монографія. Київ: Атіка, 2008. 684 с.

3. Биков В. Ю. Проблеми та перспективи інформатизації системи освіти України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/9649/1/Art105Text-2.pdf (дата звернення 08.11.2022).

4. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Інформатизація як атрибут інформаційного суспільства: від ретроспекції до сучасної рефлексії. Інформація і право, 2022. № 1 (40). С. 9-20, с. 14.

5. Майже 4 мільйони українців зараз у Європі. Скільки з них ми можемо втратити і чому. URL. https://www.epravda.com.ua/news/2022/06/9/688009/ (дата звернення 23.11.2022).

6. Мельник О. Л. Інформаційне суспільство та суспільство знань – становлення та розвиток понять. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: Філософія. Психологія. Педагогіка. 2007, № 2. С. 57-60.

7. Пархоменко O. В. Інформаційно-знаннєве суспільство: проблеми, особливості. Науково-технічна інформація. 2010.№ 1. С. 3-6.

8. Писаренко Н. Н. Концепція «суспільства знань»: зміст, основні характеристики. Водний транспорт, 2013. № 2. С. 103-107.

9. Савченко С. В. Еволюція переходу інформаційного суспільства в «суспільство знань» у добу глобалізації. Актуальні проблеми державного управління, 2014. № 2. С. 271-277.

10. Сідун Л. Ю. Компетентнісний підхід як чинник якісної вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота», 2011 . Вип. 20. С. 133-136.

11. Скільки українців поїхало за кордон і що державі з цим робити. URL. https://ces.org.ua/migration/

12. Федорова Н. Є. Перспективи трансформації інформаційного суспільства в економіку знань. Глобальні та національні проблеми економіки. Наукове фахове видання Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, 2015. № 3. С. 28-32.

13. Шаров С. Компетентнісний підхід: переваги, структура та особливості. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки, 2018. № 4 (63). С. 194-199.

ЦИТУВАТИ

Shymchenko, L., Zlenko, А., & Pluzhnyk, O. (2022). The information age is a society of knowledge as the requirement of a new approach to the educational process. Society. Document. Communication, 7(4), 199-226. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-17-199-226