Анотація
Публікація присвячена дослідженню нових підходів до освітнього процесу в умовах побудови суспільства знань, де особлива увага приділена педагогу-новатору, здатному як засвоювати, так і продукувати нові ідеї; використовувати нові форми, методи та прийоми підготовки фахівців у закладах вищої освіти, оскільки інформаційна епоха вимагає від молодого професіонала вмінь роботи з інформацією, навичок комп’ютерної обробки інформації та знань, поповнюваних впродовж життя, для перетворення інформаційного ресурсу в продукт, послугу, нові знання. В статті висвітлюється питання зміни сучасної освітньої парадигми, пов’язаної з глобальною революцією та трансформаційними суспільно-економічними змінами, зародженням нової інформаційної культури та в зв’язку з утвердженням сприйняття динамічних знань як основної цінності сучасної епохи. Динамічні знання та інтелект працівника стають базовим засобом виробництва, сприяють зміні способу життя, спілкування, мислення, бачення майбутнього та розуміння майбутнього, тому в статті розглянуто напрями та механізми набуття нових знань. В ракурсі зміни освітньої парадигми розглянуто перспективи реалізації компетентнісного підходу в вищій освіті, що передбачає підготовку фахівця, який вільно володіє професією і ґрунтовно орієнтується в суміжних галузях діяльності, готового до постійного знаннєвого зросту та соціальної мобільності. В статті проаналізовано досвід співпраці викладач-студент по системі набуття навичок оволодіння існуючими та продукування нових знань, що розвиває здібності самоосвіти, вміння працювати з різноманітною інформацією, даними та формує нову комунікативну культуру. Вказано, що за рахунок педагогіки партнерства на принципах рівності, доповнюваності та рівнозначущості забезпечується ефективність системи активно-проблемного навчання (дискусії, круглі столи, кейс-методи, дебати та ін); розвиваються навички:
– самостійної пізнавальної діяльності та критичного мислення;
– використання ІКТ з розумінням сильних і слабких сторін їх застосування;
– вибудовування ефективної комунікації під час підготовки та в процесі проведення навчальних занять;
– постійне поглиблення інтелектуального розвитку;
– організації індивідуального навчального процесу та вибору ефективних стратегій навчання;
– підготовки себе як фахівця, відповідно до вимог сучасного ринку праці
Ключові слова
освітній процес, інформаційні ресурси, суспільство знань, соціальний капітал, інтелект, активні методи навчання, педагогіка партнерства
Використані джерела
1. Арістова І. В. Доктрина інформаційного права. Київ :Центр учбової літератури, 2013. 347 с.
2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : Монографія. Київ: Атіка, 2008. 684 с.
3. Биков В. Ю. Проблеми та перспективи інформатизації системи освіти України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/9649/1/Art105Text-2.pdf (дата звернення 08.11.2022).
4. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Інформатизація як атрибут інформаційного суспільства: від ретроспекції до сучасної рефлексії. Інформація і право, 2022. № 1 (40). С. 9-20, с. 14.
5. Майже 4 мільйони українців зараз у Європі. Скільки з них ми можемо втратити і чому. URL. https://www.epravda.com.ua/news/2022/06/9/688009/ (дата звернення 23.11.2022).
6. Мельник О. Л. Інформаційне суспільство та суспільство знань – становлення та розвиток понять. Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: Філософія. Психологія. Педагогіка. 2007, № 2. С. 57-60.
7. Пархоменко O. В. Інформаційно-знаннєве суспільство: проблеми, особливості. Науково-технічна інформація. 2010.№ 1. С. 3-6.
8. Писаренко Н. Н. Концепція «суспільства знань»: зміст, основні характеристики. Водний транспорт, 2013. № 2. С. 103-107.
9. Савченко С. В. Еволюція переходу інформаційного суспільства в «суспільство знань» у добу глобалізації. Актуальні проблеми державного управління, 2014. № 2. С. 271-277.
10. Сідун Л. Ю. Компетентнісний підхід як чинник якісної вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота», 2011 . Вип. 20. С. 133-136.
11. Скільки українців поїхало за кордон і що державі з цим робити. URL. https://ces.org.ua/migration/
12. Федорова Н. Є. Перспективи трансформації інформаційного суспільства в економіку знань. Глобальні та національні проблеми економіки. Наукове фахове видання Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, 2015. № 3. С. 28-32.
13. Шаров С. Компетентнісний підхід: переваги, структура та особливості. Науковий вісник МНУ імені В.О. Сухомлинського. Педагогічні науки, 2018. № 4 (63). С. 194-199.