Анотація
Метою було дослідити використання штучного інтелекту в медіа та дослідити етичну складову. Методологія включала теоретичний аналіз, вивчення медіа, експертне оцінювання, контент-аналіз, соціологічне опитування та компаративний аналіз. Дослідження присвячене вивченню впливу штучного інтелекту на журналістику, зокрема на створення медійного контенту, перевірку фактів та етичні аспекти використання новітніх технологій у журналістській практиці. В роботі були проаналізовані різні аспекти застосування ШІ у медіа, зокрема використання таких інструментів, як ChatGPT, Logically і Factmata для створення текстів та боротьби з фейковими новинами. Одним із основних результатів дослідження стало визначення частоти споживання контенту, створеного ШІ, та оцінка рівня довіри до такого контенту з боку аудиторії. Аналіз переваг і недоліків ШІ показав, що основною перевагою є швидкість створення контенту, тоді як головними недоліками є відсутність глибини аналізу та ймовірність помилок. В результаті соціологічного опитування та контент-аналізу було підтверджено, що використання ШІ може значно підвищити ефективність рутинних завдань, таких як перевірка фактів, але не може повністю замінити традиційну журналістику, зокрема в складних аналітичних матеріалах. Респонденти позитивно оцінили використання ШІ для перевірки фактів, але висловили занепокоєння щодо потенційного скорочення робочих місць для журналістів. Практична цінність соціально-комунікаційних аспектів використання штучного інтелекту (ШІ) в журналістиці та медіа є важливою в інформаційному середовищі, а саме інтеграція ШІ сприяє створенню, поширенню та аналізу медіаконтенту, а також адаптації медіа до потреб аудиторії
Ключові слова
медіакомпанії; соціальна взаємодія; доступ до ресурсів; алгоритми; динаміка
Використані джерела
[1] American Sociological Association. (2018). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_ code_of_ethics-june2018.pdf.
[2] Arria NLG. (2024). Retrieved from https://www.arria.com/.
[3] Automated Journalism. (2024). Retrieved from https://data.journalism.columbia.edu/sites/default/files/content/ guide-to-automated-journalism.pdf.
[4] Cools, H., & Diakopoulos, N. (2024). Uses of generative AI in the newsroom: Mapping journalists’ perceptions of perils and possibilities. Journalism Practice, 1-19. doi: 10.1080/17512786.2024.2394558.
[5] de-Lima-Santos, M.-F., & Ceron, W. (2021). Artificial intelligence in news media: Current perceptions and future outlook. Journalism and Media, 3(1), 13-26. doi: 10.3390/journalmedia3010002.
[6] Dhiman, B. (2023). Does artificial intelligence help journalists: A boon or bane? Retrieved from https://surl.li/prsmpf.
[7] Domashenko, S. (2024). Prospects for the use of artificial intelligence in the legislative process of Ukraine. Democratic Governance, 17(2), 58-66. doi: 10.56318/dg/2.2024.58.
[8] Elliott, D., & Soifer, E. (2022). AI technologies, privacy, and security. Frontiers in Artificial Intelligence, 5, article number 826737. doi.org/10.3389/frai.2022.826737.
[9] Gangwar, R., Dash, B., Nanda, A., & Ayyub, S. (2024). Impact of artificial intelligence (AI) enabled management information system (MIS) in managerial decision making: An empirical study of leading business organisations. Journal of Information and Emerging Research, 4(2), 1325-1331. doi: 10.52783/jier.v4i2.919.
[10] Granger, J. (2019). Reuters Digital News Report finds that trust in the media continues to fall. Retrieved from https://www.journalism.co.uk/news/reuters-digital-news-report-finds-that-trust-in-the-media-continues-tofall/s2/a740147/.
[11] Hohenstein, J., Kizilcec, R.F., DiFranzo, D., Aghajari, Zh., Mieczkowski, H., Levy, K., Naaman, M., Hancock, J., & Jung, M.F. (2023). Artificial intelligence in communication impacts language and social relationships. Scientific Reports, 13, article number 5487. doi: 10.1038/s41598-023-30938-9.
[12] Iaroshenko, O.I. (2024). Artificial intelligence in journalism: The future of media under the influence of new technologies. Scientific Notes of Institute of Journalism, 2(85), 139-156. doi: 10.17721/2522-1272.2024.85.10.
[13] Ioscote, F., Gonçalves, A., & Quadros, C. (2024). Artificial intelligence in journalism: A ten-year retrospective of scientific articles (2014-2023). Journalism and Media, 5(3), 873-891. doi: 10.3390/journalmedia5030056.
[14] Kareem, M., & Ben Aissia, D. (2024). The impact of artificial intelligence on the accounting information systems in Jordanian commercial banks. Migration Letters, 21(4), 1549-1560.
[15] Legal Tech Startup Wordsmith raised $5 million. Among the co-founders is a Ukrainian. (2024). Retrieved fromhttps://surl.li/tnqwvo.
[16] Mahmudi, A., & Ramadhani, I. (2024). Artificial intelligence (AI) and machine learning: The future of information technology and information systems. Information Technology Studies Journal, 1(1), 1-21. doi: 10.62207/sk039108.
[17] Mahony, S., & Chen, Q. (2024). Concerns about the role of artificial intelligence in journalism, and media manipulation. Journalism, 0(0). doi: 10.1177/14648849241263293.
[18] MIT Comparative Media Studies. (2024). Retrieved from https://cmsw.mit.edu/.
[19] Moravec, V., Hynek, N., Skare, M., Gavurova, B., & Kubak, M. (2024). Human or machine? The perception of artificial intelligence in journalism, its socio-economic conditions, and technological developments toward the digital future. Technological Forecasting and Social Change, 200, article number 123162. doi: 10.1016/j. techfore.2023.123162.
[20] Nesta. (2024). Retrieved from https://www.nesta.org.uk/feature/ai-and-collective-intelligence-case-studies/ factmata/.
[21] Noain-Sánchez, A. (2022). Addressing the impact of artificial intelligence on journalism: The perception of experts, journalists, and academics. Communication & Society, 35(3), 105-121. doi: 10.15581/003.35.3.105-121.
[22] Parratt-Fernández, S., Mayoral-Sánchez, J., & Mera-Fernández, M. (2021). The application of artificial intelligence to journalism: An analysis of academic production. Profesional de la Información, 30(3), article number e300317. doi: 10.3145/epi.2021.may.17.
[23] Patriak, O. (2024). Digital society: State and development prospects. Library Science. Record Studies. Informology, 20(2), 60-67. doi: 10.63009/lsrsi/2.2024.60.
[24] Safaei, D., Haki, K., & Morin, J.-H. (2024). Artificial intelligence in information systems research: A socio-technical perspective. In Technologies for digital transformation (pp. 65-81). Cham: Springer. doi:10.1007/978-3-03152120-1_5.
[25] Sarker, I.H. (2022). AI-based modeling: Techniques, applications and research issues towards automation, intelligent and smart systems. SN Computer Science, 3, article number 158. doi: 10.1007/s42979-022-01043-x.
[26] Seyfodin, E., & Tabrizi, S.J.R. (2024). Effects of artificial intelligence on the future of journalism. Canadian Journal of Educational and Social Studies, 4(2), 54-72. doi: 10.53103/cjess.v4i2.221.
[27] Spring, M., Faulconbridge, J., & Sarwar, A. (2022). How information technology automates and augments processes: Insights from artificial-intelligence-based systems in professional service operations. Journal of Operations Management, 68(6-7), 592-618. doi: 10.1002/joom.1215.
[28] Van Slyke, C., Johnson, R.D., & Sarabadani, J. (2023). Generative artificial intelligence in information systems education: Challenges, consequences, and responses. Communications of the Association for Information Systems, 53, 1-21. doi: 10.17705/1CAIS.05301.
[29] Zdravković, M., & Panetto, H. (2022). Artificial intelligence-enabled enterprise information systems. Enterprise Information Systems, 16(5), article number 1973570. doi: 10.1080/17517575.2021.1973570.
