Анотація
Дослідження кризових виступів президентів США Дональда Трампа, Джо Байдена та Барака Обами є важливим через зростаючу роль ефективної політичної комунікації у сучасному суспільстві. Аналіз мовних засобів, що використовуються в цих промовах, допомагає зрозуміти, як лідери впливають на аудиторію та формують свій позитивний імідж. Мета дослідження полягала у виявленні ключових мовних засобів, які використовують президенти для ефективного спілкування з аудиторією та формування позитивного образу лідера. Методологія дослідження базувалася на комплексному підході, що включав фонетичний, лексичний та синтаксичний аналіз текстів виступів. Застосовано семантичний аналіз для виявлення ключових мовних блоків, а також аналіз намірів для визначення комунікативних прийомів, які використовують президенти для впливу на аудиторію. Результати дослідження дозволили констатувати, що використання стилістичних засобів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях відіграє вирішальну роль у ефективності кризових промов президентів США Дональда Трампа, Джо Байдена та Барака Обами. На фонетичному рівні алітерація виявилася важливим засобом створення ритмічності для інтенсифікації емоційного впливу й акцентування ключових моментів промови. Цей прийом, що часто використовувався всіма трьома президентами, привернув увагу до важливих термінів, сприяючи кращому запам’ятовуванню та емоційному залученню слухачів. На лексичному рівні метафори та епітети були важливими для створення яскравих образів і спрощення складних питань. Метафори дозволяли президентам передавати абстрактні та багатогранні концепції у зрозумілий та емоційно насичений спосіб. Синтаксичні засоби, такі як антитеза, паралельні конструкції та повторення, підсилювали ключові повідомлення, надаючи промовам структурної ясності та емоційної глибини. Антитеза особливо ефективно висвітлювала контрасти між досягненнями та викликами. Такі риторичні засоби не тільки підвищували переконливість промов, але й зміцнювали образ президентів як рішучих та компетентних лідерів. Результати підкреслюють важливість стилістичних засобів у політичній комунікації, демонструючи їхню роль у покращенні як чіткості донесення повідомлень, так і емоційного залучення аудиторії
Ключові слова
кризові промови; президентський дискурс; емоційно-експресивні засоби; комунікація; риторика; формування громадської думки
Використані джерела
[1] Al-Khawaldeh, N.N., Rababah, L.M., Khawaldeh, A.F., & Banikalef, A.A. (2023). The art of rhetoric: Persuasive strategies in Biden’s inauguration speech: A critical discourse analysis. Humanities and Social Sciences Communications, 10, article number 936. doi: 10.1057/s41599-023-02450-y.
[2] Biden, J. (2021). Remarks by President Biden on fighting the COVID-19 pandemic. Retrieved from https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speeches-remarks/2021/09/09/remarks-by-president-biden-on-fighting-thecovid-19-pandemic-3/.
[3] Boussaid, Y. (2022). Metaphor-based analysis of Joe Biden’s and George Washington’s inaugural speeches. International Journal of English Linguistics, 12(3), 1-17. doi: 10.5539/ijel.v12n3p1.
[4] Deseriis, M. (2021). Rethinking the digital democratic affordance and its impact on political representation: Toward a new framework. New Media & Society, 23(8), 2452-2473. doi: 10.1177/1461444820929678.
[5] Easaw, J., Fang, Y., & Heravi, S. (2022). Using polls to forecast popular vote share for US presidential elections 2016 and 2020: An optimal forecast combination based on ensemble empirical model. Journal of the Operational Research Society, 74(3), 905-911. doi: 10.1080/01605682.2022.2101951.
[6] Endres, K. (2020). Targeted issue messages and voting behavior. American Politics Research, 48(2), 317-328. doi: 10.1177/1532673X19875694.
[7] Firmstone, J., & Coleman, S. (2015). Public engagement in local government: The voice and influence of citizens in online communicative spaces. Information, Communication & Society, 18(6), 680-695. doi: 10.1080/1369118X.2014.986180.
[8] Frost, C. (2020). The power of voice: Bots, democracy and the problem of political ventriloquism. Journal of Political Power, 13(1), 6-21. doi: 10.1080/2158379X.2019.1701831.
[9] García-Orosa, B. (2021). Disinformation, social media, bots, and astroturfing: The fourth wave of digital democracy. Profesional de La Informacion, 30(6), article number e300603. doi: 10.3145/epi.2021.nov.03.
[10] Ghasemi, F. (2020). Persuasive language in presidential speeches: A contrastive study based on Aristotelian rhetoric. The Buckingham Journal of Language and Linguistics, 12, 19-38. doi: 10.5750/bjll.v12i.1872.
[11] Gonzalez-Ramos, K. (2023). Times of crisis: A comparative discourse analysis of U.S. and Mexican presidential rhetoric. (Master’s thesis, Louisiana State University, Baton Rouge, USA). doi: 10.31390/gradschool_theses.5771.
[12] Hajdúková, T. (2024). Techniques for manipulating public opinion in the online space during an election campaign as a hybrid threat. Academic Journal of Interdisciplinary Studies, 13(1), 14-23. doi: 10.36941/ajis-2024-0002.
[13] Hall, J. (2022). “Winning” the forever wars? Presidential rhetoric and US ontological (in)security. Global Studies Quarterly, 2(4), article number ksac067. doi: 10.1093/isagsq/ksac067.
[14] Hamed, D. (2021). Keywords and collocations in US presidential discourse since 1993: A corpus-assisted analysis. Journal of Humanities and Applied Social Sciences, 3(2), 137-158. doi: 10.1108/JHASS-01-2020-0019.
[15] Moore-Berg, S.L., Ankori-Karlinsky, L.O., Hameiri, B., & Bruneau, E. (2020). Exaggerated meta-perceptions predict intergroup hostility between American political partisans. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 117(26), 64-72. doi: 10.1073/pnas.2001263117.
[16] O’Hair, D., Rubenstein, H., & Stewart, R. (2022). A pocket guide to public speaking. Boston: Bedford/St. Martin’s.
[17] Obama, B. (2010). Treatment and prevention: Ending the Great Recession and ensuring that it doesn’t happen again. Retrieved from https://obamawhitehouse.archives.gov/administration/eop/cea/speeches-testimony/ treatment_and_prevention.
[18] Panagopoulos, C. (2020). Bases loaded: How US presidential campaigns have changed and why it matters. New York: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197533062.001.0001.
[19] Panagopoulos, C. (2021). Polls and elections: Accuracy and bias in the 2020 US general election polls. Presidential Studies Quarterly, 51(1), 214-227. doi: 10.1111/psq.12710.
[20] Pelenytė, G., & Grigaliūnienė, J. (2021). Tropes and rhetorical figures in simultaneous interpreting of presidential speeches. Vertimo Studijos, 14, 71-85. doi: 10.15388/VertStud.2021.5.
[21] Pennycook, G., & Rand, D.G. (2019). Cognitive reflection and the 2016 US presidential election. Personality and Social Psychology Bulletin, 45, 224-239. doi: 10.1177/0146167218783192.
[22] Pramadya, T.P., & Rahmanhadi, A.D. (2021). A day of history and hope: A critical discourse analysis of Joe Biden’s inauguration speech. Rainbow: Journal of Literature, Linguistics and Culture Studies, 10(2), 85-94. doi: 10.15294/ rainbow.v10i2.45383.
[23] Savchuk, V. (2023). Language means for emphasizing U.S. presidents’ electoral discourse. Theoretical and Didactic Philology, 36, 175-186. doi: 10.31470/2309-1517-2023-36-175-186.
[24] Susilowati, M., & Ulkhasanah, W. (2021). Ideology and power in presidential speech. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 529, 860-867.
[25] Tan, J.J. (2024). Social media political information use and political participation of the net generation. E-Bangi Journal of Social Science and Humanities, 21(1), 198-211. doi: 10.17576/ebangi.2024.2101.17.
[26] Trump, D. (2020). Remarks by President Trump in address to the nation. Retrieved from https://trumpwhitehouse. archives.gov/briefings-statements/remarks-president-trump-address-nation/.
[27] Viala-Gaudefroy, J. (2019). Neoliberal metaphors in presidential discourse from Ronald Reagan to Donald Trump. Angles, 8, 1-27. doi: 10.4000/angles.625.
[28] Westwood, S., Messing, S., & Lelkes, Y. (2020). Projecting confidence: How the probabilistic horse race confuses and demobilizes the public. Journal of Politics, 82(4). doi: 10.1086/708682.
[29] Zappettini, F., & Rezazadah, M. (2023). Communication strategies on Twitter: A critical discourse analysis of the US withdrawal from Afghanistan. International Journal of Strategic Communication, 18(2), 115-131. doi: 10.1080/1553118X.2023.2280555.
