Анотація
Російська агресія, яка триває з 2014 р. призвела до загибелі як військових, так і цивільних громадян України. Тому, увічнення пам’яті про полеглих у російсько-українській війні на сучасному етапі історичного розвитку є важливим інструментом формування історичної пам’яті у майбутніх поколінь. Мета і завдання дослідження полягали у комплексному та всебічному аналізі особливостей конструювання публічного простору України шляхом збереження пам’яті про полеглих у російсько-українській війні. Дослідження проведене на основі широкого комплексу загальнонаукових (аналізу, синтезу, об’єктивності) та спеціальних методів які дозволяють проаналізувати політику та практики увічнення памʼяті полеглих під час російськоукраїнської війни. Отримані результати проведеного дослідження показали, що у період з 2014-2021 рр. в публічному просторі переважали здебільшого практики увічнення пам’яті, військовослужбовців і поодинокі випадки цивільних громадян. Відзначено, що значна частина меморіальних об’єктів після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну опинилася під окупацією чи у зоні бойових дій, а тому скоріше за все знищена і вже не виконає своєї основної функції – збереження пам’яті про російсько-українську війну. Після широкомасштабного російського вторгнення помітна певна стихійність увічнення памʼяті полеглих військових та цивільних у російсько-українській війні, особливо в публічному просторі. Виявлено, що у публічному просторі практично не відображений геноцидний вимір війни, пов’язаний із масовими ракетники атаками РФ на цивільне населення, а також способи увічнення пам’яті закатованих українських громадян, у виявлених катівнях на деокупованих територіях. Результати проведеного дослідження мають прикладний характер, оскільки можуть бути використані центральними та місцевими органами державної влади з метою внесення корективів у чинну політику пам’яті та започаткувати нову серію фундаментальних досліджень, пов’язаних з розробкою нової концепції увічнення пам’яті жертв геноцидної російсько-української війни
Ключові слова
меморалізація; національна ідентичність; громадянська свідомість; громадські ініціативи; політика пам’яті
Використані джерела
1. A memorial sign was opened in Kharkiv to the victims of the explosion during a peaceful march last year. (2016). Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/news/27567530.html
2. Azaryahu, M. (2020). Name-making as place-making. In Naming, identity and tourism (pp. 11-28). Cambridge: Cambridge Scholars Publishing.
3. Baranivska, T. (2023). In Irpen, a sculpture was installed and a mural was unveiled for Independence Day. Retrieved from https://suspilne.media/kyiv/557771-v-irpeni-do-dna-nezaleznosti-vstanovili-skulpturu-i-vidkrili-mural/
4. Bohdanyok, O. (2024). 538 children died in Ukraine as a result of the armed aggression of the Russian Federation – OGPU. Retrieved from https://suspilne.media/719702-538-ditej-zaginuli-v-ukraini-vnaslidok-zbrojnoi-agresii-rf-ogpu/
5. Book of memory of those who died for Ukraine. (2024). Retrieved from https://memorybook.org.ua/14/karachevsky.htm
6. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 37-p “On Measures to Perpetuate the Memory of The Defenders of Ukraine for the Period until 2025”. (2021, January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-2021-%D1%80#Text.
7. Gabowitsch, М. (2023). Monuments in times of war. Retrieved from https://www.eurozine.com/monuments-in-times-of-war/?pdf
8. Gironi, C. (2022). Decolonizing Kyiv’s politics of memory: current and potential implications of Russia’s 2022 invasion of Ukraine on Ukrainian monuments and toponyms. The Journal of International Relations, Peace Studies, and Development, 8(1), article number 6.
9. Glew, А. (2021). Path dependent: Positioning Ukrainian war memorials in a post-Soviet landscape. Canadian Slavonic Papers, 63(1-2), 229-247. doi: 10.1080/00085006.2021.1915525.
10. Halbwachs, M. (2020). Space and the collective memory. In The collective memory (pp. 1-15). Chicago: University of Chicago Press.
11. In Lviv, they want to erect a monument to volunteers who help Ukrainian defenders. (2021). Retrieved from https://zahid.espreso.tv/u-lvovi-khochut-vstanoviti-pamyatnik-volonteram-yaki-dopomagayut-ukrainskim-zakhisnikam
12. Ivanenko, V., & Kryvoshein, V. (2022). State policy of memory in modern Ukraine in the conditions of information war (2014-2021). Grani, 25(2), 16-21. doi: 10.15421/172218.
13. Klochko, D. (2023). Lawn of national memory. Retrieved from https://tyzhden.ua/hazon-natsionalnoi-pam-iati/
14. Konyk, A. (2020). War memorials and war memorials. https://otak.news/publications/society/pamiatni-znaky-pro-viinu-ta-viina-z-pamiatnykamy
15. Koshelev, M. (2017). Bloody annexation without “a single shot”. Retrieved from https://hromadske.ua/posts/richnicya-aneksii-krimu.
16. Kotsur, L., & Zinkevich, Ya. (2024). The policy of perpetuating the memory of fallen soldiers-medics during the Russian-Ukrainian war 2014-2022. In Science and education of Ukraine in the conditions of the Russian-Ukrainian war: Challenges and tasks in the context of national security (pp. 80-85). Odesa: Publishing house “Helvetyka”.
17. Kyrydon, A. (2020). Issues of historical memory and commemorative practices. Historical Memory, 1(42), 7-19.
18. Law of Ukraine No. 2292-IX “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the National Military Memorial Cemetery”. (2022, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2292-20#Text.
19. Martsenyuk, T., Ivantsiv, O., & Osmak, V. (2021). What it is to remember: Policies and practices of commemorating fallen soldiers in the Russian-Ukrainian war in eastern Ukraine. Retrieved from https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a0ee9c30-e142-4208-bdd3-b63d70bfb112/content.
20. Masnenko, V., & Prysiazhniuk, Yu. (2024). Formation of the modern Ukrainian tradition of honorary titles of military formations. Ukrainian Historical Journal, 1(574), 5-28.
21. Methodological recommendations for local communities regarding the preservation and commemoration of the participants, victims and events of the Russian-Ukrainian war. (2024).. Retrieved from https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/metodychni-rekomendaciyi-dlya-miscevyh-gromad-shchodo-zberezhennya-i-vshanuvannya-pamyati-uchasnykiv-zhertv-i-podiy-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny
22. Nabok, S. (2018). Images of war and the warrior: The transformation of certain aspects of the politics of memory. Collections of Scholarly Articles, 5-6, 197-228.
23. Nosova, H. (2021). Pierre Nora’s concept of contrasting memory and history. International Journal of Philosophy, 9(4), 216-220. doi: 10.11648/j.ijp.20210904.16.
24. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1115 “On the Establishment of the State Institution “National Military Memorial Cemetery”. (2022, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1115-2022-%D0%BF#Text.
25. Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine No. 1490-IX “On Honoring the Memory of Children Who Died as a Result of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine”. (2021, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1490-20#Text.
26. Rose-Redwood R., Alderman D., & Azaryahu, M. (2017). The urban streetscape as political cosmos. In The political life of urban streetscapes (pp. 1-24). London: Taylor & Francis Group. doi: 10.4324/9781315554464-1.
27. Russian torture centers in Ukraine work as a single mechanism: Investigation by international investigators (2023). Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/news-64795431
28. Rybalska, A. (2023). A memorial to medics who died during the war was opened in Kyiv. Retrieved from https://suspilne.media/538033-u-kievi-vidkrili-memorial-medikam-aki-zaginuli-pid-cas-vijni/.
29. Schwartz, B. (2015). Commemoration. Amsterdam: Elsevier. doi: 10.1016/B978-0-08-097086-8.10404-0.
30. Shanken, A. (2022). The everyday life of memorials. New Jersey: Princeton University Press.
31. The book of memory of the fallen for Ukraine. (2024). Retrieved from https://memorybook.org.ua/14/karachevsky.htm.
32. The National Military Memorial Cemetery received land plots for permanent use for the construction of the NVMK. (2024). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/natsionalne-viiskove-memorialne-kladovyshche-otrymalo-v-postiine-korystuvannia-zemelni-dilianky-dlia-budivnytstva-nvmk.
33. The Prosecutor General told how many Russian torture chambers were discovered in the liberated territories. (2023). Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2023/12/07/novyna/bezpeka/henprokuror-rozpoviv-skilky-rosijskyx-kativen-vyyavyly-zvilnenyx-terytoriyax
34. The sixth anniversary of the beginning of the anti-terrorist operation: figures and facts. (2020). Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2020/04/14/infografika/bezpeka/shosta-richnycya-pochatku-ato-cyfry-fakty.
35. The stele “Hero Cities of Ukraine” was unveiled in Kamianets-Podilskyi. (2022). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3488788-u-kamancipodilskomu-vidkrili-stelu-mistageroi-ukraini.html
36. Torture. (2024). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/tag-katuvanna?page=3.
37. Virtual museum of Russian aggression (2024). Retrieved from https://rusaggression.gov.ua/ua/events.html#events-2014
38. Yablonskyi, V., & Lozovyi, V., Valevskyi, O., Zdioruk, S., & Zubchenko, S. (2019). The policy of historical memory in the context of national security of Ukraine. Kyiv: NISD.
39. Zubar, M. (2024). The voids of Mariupol’s memory. Text and Image Essential Problems in Art History, 2(16), 103-120. doi: 10.17721/2519-4801.2023.2.07.
