Стаття

Мовна ідентифікація як механізм забезпечення інформаційно-політичної та соціальної безпеки

Людмила Шимченко, Роман Гордєєв, Олександр Бабак
Взято з Том 5, № 3, 2020 Сторінки 283–304
Переглядів
342

Анотація

В статті розглянуто проблему україномовної сфери суспільного життя з позицій безпекового виміру; звернуто увагу на україномовний інформаційний простір, що формує систему суспільних поглядів, переконань та спонукань до дії; вказано на необхідність перетворення української мови на інструмент мислення українців та розуміння суспільних процесів. В умовах цифровізації українська мова подана як важливий інструмент у системі державного документообігу і тому – як необхідний інструмент функціональної грамотності. Акцент зроблено на мову як цивілізаційну цінність для українського суспільства, що в умовах гібридної війни перетворюється на об’єкт особливого захисту. В зв’язку з цим, звернуто увагу на діяльність ЗМІ, завдяки функціонуванню яких мова зможе набути статусу об’єднавчої сили суспільства в боротьбі за державну незалежність. Вважаючи українську мову як державотворчу та безпекову цінність, акцентували увагу на механізмах забезпечення – діяльність ЗМІ, освітніх закладів всіх рівнів, всієї системи державних органів влади по збереженню і усвідомленому поглибленню мовної, як складової національної ідентифікації. Прийшли до висновку, що в наш час відбувається процес фрагментарної ідентифікаційної визначеності з елементом усвідомлення свого національного призначення. Мова, при цьому, виступає в ролі усвідомленого елементу використання, предметом гідності та патріотизму. Чим гостріша політична ситуація в Україні, тим більше по ЗМІ піднімається мовне питання: часто з негативно-політичним підтекстом, але більше як об’єднавчо-патріотичний компонент національної складової. Від діяльності ЗМІ в великій мірі залежить формування ідентифікаційної визначеності громадян України, залежить консолідація українського суспільства по виведенню держави на належний їй рівень світового визнання. ЗМІ, «озброєні» мовою, як одним із елементів архетипної свідомості, повинні в більшій мірі на цьому вибудовувати свою діяльність

Ключові слова

Використані джерела

  1. Analitychna dopovid do Shchorichnoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2018 r.» [Analytical Report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine “On Internal and External Situation of Ukraine in 2018”]. (2018). Kyiv: NISD [in Ukrainian].
  2. Artiomova, T. (2017). Yevropeiski tsinnosti: tradytsiini kontsepty v epokhu hlobalnykh rynkovykh transformatsii [European Values: Traditional Concepts in the Age of Global Market Transformations]. Ekonomichna teoriia – Economic Theory, 4, 5- 31[in Ukrainian].
  3. Buriak,  V.  (2019).  Arkhetypno-intelektualnyi  fenomen natsionalnoi svidomisnoi identyfikatsii i publitsystychne myslennia [The archetypal and intellectual phenomenon of national conscious identification and journalistic thought]. (n.d.). Retrieved May 2. From  http://  old.journ.lnu.edu.ua/  publications/  visnyk25/Visnyk25_P1_08_Burjak.pdf [in Ukrainian].
  4. Dogovor o Evropeiskom Soyuze (1992-2007) (Maastrikht, 7 fevralya 1992 goda). Tekst s izmeneniyami i dopolneniyami ot 13 dekabrya 2007 g. [Treaty on the European Union (1992-2007) (Maastricht, February 7, 1992). Text as amended by December 13, 2007).]. (n.d.). (Unofficial Trans.). Retrieved March 27, 2019, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_029 [in Russian].
  5. Zlobina, O. (2002). «Ekranna versiia» zhyttia i zminy osobystisnoi subiektyvnosti [«Screen version» of life and changes of personal subjectivity]. Sotsiolohiia : teoriia, metody, marketynh – Sociology: theory, methods, marketing, 2, 33-37 [in Ukrainian].
  6. Karlova,  V.  Vplyv  zasobiv  masovoi  komunikatsii  na formuvannia ukrainskoi natsionalnoi svidomosti [The influence of mass communication on the formation of the Ukrainian national consciousness]. Retrieved April 28, 2019, from http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07kvvunc.htm [in Ukrainian].
  7. Pasko,  I.  (2007).  Ukraina:  tsyvilizatsiini  kontroverzy [Ukraine: Civilization Controversies]. Ukraina v poshukakh sebe: natsionalna ideia, problemy rozvytku - Ukraine in search of itself: a national idea, development problems. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo- Mohylianska akademiia», 309 [in Ukrainian].
  8. Smit, E. (1994). Natsionalna identychnist [National identity]. Kyiv: Osnova, 224 [in Ukrainian].
  9. Stepyko, M. (2011). Ukrainska identychnist: fenomen i zasady formuvannia [Ukrainian identity: the phenomenon and principles of formation]. Kyiv: NISD, 336 [in Ukrainian].
  10. Filipchuk, H. (2002). Hromadianske suspilstvo: osvita, etnokulturna, etnopolityka [Civil society: education, ethno-cultural, ethno-politics]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 488 [in Ukrainian].
  11. Fukuyama, F. (1990). Konets istoriy? [The End of history?]. Voprosy filosofiy – Questions of Philosophy, 3, 134-148 [in Russian].
  12. Khantington, S. (1994). Stolknovenye tsyvilizatsiy? [Conflict of Civilizations?]. Polis, 1, 33-48 [in Russian].

ЦИТУВАТИ

Shymchenko, L., Hordeev, R., & Babak, O. (2020). Language identification as a mechanism for providing of information-political and social security. Society. Document. Communication, 5(3), 283-304.