Метою дослідження було вивчення структурних змін медіасередовища та специфіки публічного дискурсу країн Балтії в умовах домінування соціальних мереж та алгоритмічного управління контентом. Методологічна основа роботи базувалась на поєднанні системного підходу, вторинного аналізу фінансових звітів медіахолдингів та даних моніторингу дезінформації, компаративного аналізу регуляторних практик національних координаторів цифрових послуг та методу кейс-ілюстрацій для оцінки ініціатив медіаграмотності. Аналіз показників медіаринку засвідчив адаптацію провідної медіагрупи регіону (Ekspress Grupp) до стратегії Digital First, що підтвердилося динамікою зростання цифрових підписок та переходом до моделей прямої монетизації контенту задля забезпечення фінансової автономії. У межах опрацювання нормативної бази щодо регулювання цифрових ринків та сервісів було виявлено, що завчасна імплементація актів Європейського Союзу про цифрові послуги та цифрові ринки дозволила сформувати дієву архітектуру нагляду, яка поєднує технічний контроль та правозахисні механізми протидії алгоритмічній дискримінації. Системний огляд соціально-комунікаційних наслідків платформізації виявив мультиплатформенний характер інформаційних розладів, де екосистеми Telegram, TikTok, Facebook та X виступають каналами поширення немодерованого контенту, посилюючи ризики соціальної поляризації. Розгляд редакційних практик, зокрема процесів мультимедійної конверсії контенту та алгоритмічного ціноутворення підписок, показав, що інтеграція інструментів штучного інтелекту сприяє оптимізації операційних витрат та подоланню мовних бар’єрів, водночас створюючи загрози «алгоритмічного збіднення» новинного порядку денного. Окрім того, аналіз підтвердив, що дезінтермедіація політичної комунікації вимагає оновлення підходів до когнітивної безпеки через розширення парадигми медіаграмотності. У висновках аргументовано, що існування медіасистем країн Балтії залежить від формування моделі цифрового суверенітету, яка базується на синергії технологічної інноваційності та регуляторної стійкості. Результати дослідження можуть бути використані державними регуляторами для вдосконалення нагляду за цифровими платформами, медіаменеджерами – для оптимізації стратегій монетизації та впровадження штучного інтелекту, а також освітніми інституціями – при розробці програм із медіаграмотності та когнітивної безпеки

медіаграмотність; штучний інтелект; медіахолдинг; цифровий суверенітет; дезінформація; когнітивна безпека