Анотація
Статтю присвячено розвиткові та становленню першої україномовної щоденної газети «Громадська думка» та її правонаступниці газети «Рада» на початку ХХ століття. Досліджено, газети виходили в непростий і сповнений цензури час. Імперські російські чиновники спершу надали дозвіл для друку видання, але швидко відмовилися від обіцяних демократичних свобод і перейшли до їх обмежень, тому заборонили вихід «Громадської думки». Наприкінці грудня газета «Громадська думка» все-таки отримала дозвіл на видання. На першій сторінці періодичного видання друкувалися переважно публіцистичні статті, новини з життя Києва, огляди преси, літератури. На другій – історичні екскурси, твори письменників, фольклорні розвідки. На третій сторінці – останні вісті, телеграми, бібліографічні новини, відкриття в науці й техніці. Половину площі четвертої сторінки займала реклама, іншу половину – рубрики-дописи. З’ясовано, що редактори та творчі й технічні працівники «Громадської думки» професійно підходили до процесу видання. Вони робили все для того, аби газетні матеріали привертали увагу якомога більшої частини читачів. Звісно, велика кількість публікацій мала відверте народницьке спрямування, що негативно позначалося на роботі видання, яке надто прискіпливо вичитували цензори. Крім того, газета перебувала під постійним наглядом чиновників і поліції, які часто здійснювали обшуки в редакції та конфісковували номери газет, які порушували цензуру. Працівники київської імперської адміністрації нерідко залякували передплатників газети, шантажуючи їх втратою посади. Врешті через рік видання було закрито. Згодом вийшов перший номер щоденної газети «Рада», яка мала успадкувати ідейні засади «Громадської думки». Однак цей номер було конфісковано через радикальні публіцистичні матеріали. Ця газета проіснувала довше, ніж її попередниця, та все ж її теж було закрито через антиурядові статі. Зроблено висновки, що імперська влада жорстко придушували будь-який розвиток української культури, зокрема й друк періодичних видань українською мовою: газет «Українська думка» та «Рада», які попри тиск, переслідування та арешти їхніх редакторів і дописувачів існували та розвивалися, порушуючи низку важливих українських питань
Ключові слова
історія журналістики, газета, публікація, цензорний комітет, національна ідея
Використані джерела
1. Громадська думка. 31 грудня 1905 р. № 1.
2. Дорошенко Д. Мої спомини про давне минуле (1901–1914). Вінніпег, Манітоба : Тризуб, 1949. 167 с.
3. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е – Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : В-во «Наукова думка», 2005. 672 с.
4. Ігнатієнко В. Українська преса (1816–1933) : історико-бібліографічний етюд. Харків : Держ. вид-во України, 1926. 78 с.
5. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ – ХХ століть : Соціально-політичний портрет. Київ, 1993. 176 с.
6. Кревецький І. Перша газета на Україні. Бібліологічні вісті. 1926. № 4. С. 5–15.
7. Лебедєва-Гулей О. Тенденції розвитку української газетної публіцистики 1991–2006 рр. Електронна бібліотека Ін-ту журналістики / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. 2007. URL : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2169 (20.12.2022).
8. Михайлин І. Історія української журналістики: підручник / І. Михайлин. Книга перша: Період становлення: від журналістики в Україні до української журналістики. Харків: ХІФТ, 2000. 279 с.
9. Центральний державний історичний архів України в м. Києві, фонд 295, опис 1, справа 199.
10. ЦДІАК України, ф. 274, оп 1, спр. 1420.
11. ЦДІАК України, ф. 295, оп. 1, спр. 139.
12. ЦДІАК України, ф. 295, оп. 1, спр. 51.
13. Чикаленко Є. Спогади. Зібрання творів : у 7 т. Київ, 2003. Т. 1. 432 с.
