Анотація
У статті розглядається історичний аспект розвитку документознавства як самостійного напрямку наукової діяльності; проаналізовано наукові праці дослідників щодо структури документознавства. Оцінка розвитку документознавства в Україні дала можливість зробити висновок, що загальне документознавство як сукупність знань про документ та наукова дисципліна, природно, перебуває на стадії свого формування й еволюції. Тому цілком зрозуміло, що мають право на існування та обговорення різні підходи дослідників даної галузі до визначення структури комплексної системи знань про документ.
Ключові слова
документознавство, документаційна діяльність, історія, структура документознавства
Використані джерела
1. Бездрабко В.В. Поль Отле і наука про документ / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2007. – № 4. – С. 6–10.
2. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / С.Г. Кулешов; УДНДІАСД, ДАККІМ. – К., 2000. – 162 с.
3. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – 3-е изд., стер. / Н.Н. Кушнаренко. – К.: «Знання», КОО, 2001. – 460 с.
4. Ларьков Н.С. Документоведение: Учеб. пособ. для вузов / Н.С. Ларьков. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2006. – 432 с.
5. Отле П. Труды по библиотековедению. Руководство для общественных библиотек. Организация умственного труда. Руководство к администрированию. Практическое пособие / П. Отле. – М.: «Либерия», 2002. – 232 с.
6. Слободяник М. Структура сучасного документознавства / М. Слободяник // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С. 18–21.
7. Швецова-Водка Г. Определение объекта и предмета документоведения / Г. Швецова-Водка // НТБ. – 2008. – № 4. – С. 30–43.
