Мета роботи полягала у реконструкції поглядів Т. Еша на причини, характер та наслідки повномасштабної російсько-української війни, зокрема на геноцидну політику та воєнні злочини Росії, а також на перспективи війни для України, Європи, Росії та світу загалом. Методологія дослідження включала принципи історизму, науковості, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-системний, історико-аналітичний, критично-інтерпретаційний, проблемно-хронологічний, ретроспективий) методи. У результаті дослідження з’ясовано, що Т. Еш послідовно відкидає пояснення війни через «загрозу Організації Північноатлантичного договору» і трактує її як наслідок імперської одержимості В. Путіна Україною, небажання Кремля визнавати українську державність і страху перед українським демократичним вибором. Показано, що публіцист характеризує війну як екзистенційну для України, колоніальну за намірами Росії та системну за міжнародними наслідками. Доведено, що у текстах Т. Еша воєнні злочини постають не як випадкові ексцеси війни, а як елемент цілеспрямованої стратегії терору, примусу й руйнування українського суспільства. Простежено, що експерт прямо застосовує до російських дій поняття «геноцидна кампанія», пов’язуючи його із запереченням права України на існування, ударами по цивільному населенню та намаганням зруйнувати нормальне функціонування держави. Окремо встановлено, що у прогнозах Т. Еша війна матиме довготермінові трансформаційні наслідки: для України – у вигляді військового й державного зміцнення; для Європи – у вигляді нової безпекової архітектури; для Росії – у вигляді стратегічного ослаблення; для світу – як перевірка здатності демократій протистояти ревізіоністській автократії

воєнні злочини; геноцид; імперіалізм; експансія; історіографія