У статті розглянута історія створення Всеросійського товариства цукрозаводчиків, розкрито його діяльність протягом усього періоду існування, а також визначена роль в подальшому розвитку цукрової промисловості Імперії. Викладена робота Оскара Карловича Кедрова-Зіхмана в лабораторії Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків по оцінці методів визначення лимонно-розчинної фосфорної кислоти в томасовому шлаці. Застосування мінеральних добрив, яке швидко поширюється в Росії, висунуло перед російськими контрольними станціями питання про вибір найбільш точних і найбільш підходящих для масових досліджень методів аналізу. До теперішнього часу в російських лабораторіях були прийняті методи, схвалені Союзом сільськогосподарських дослідних станцій в Німеччині, які приймалися зазвичай на віру без попереднього критичного розбору. Лабораторія Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків, перш за все, зупинила свою увагу на методах дослідження томасового шлаку та на великому їх різноманітті. У своїй роботі Оскар Карлович порівняв між собою наступні методи: Молібденовий метод, з попереднім видаленням кремнекислоти і без нього; метод Lorenz’а; метод Рорр’а; Солянокислий метод; Дармштадський метод; метод Naumann’а. За результатами своїх досліджень вчений виділив плюси і мінуси кожного з них. Дана робота мала велике практичне значення, тому що в її результаті було визначено найбільш точний і відповідний метод для проведення масових досліджень

Всеросійське товариство цукрозаводчиків; Програма навчальної полів; Миронівська центральна дослідна станція; О.К. Кедрів-Зіхман; томасів шлак; методи дослідження