У статті на основі аналізу результатів новітніх досліджень розкриваються питання пов’язані з проблемами та загрозами розвитку цифрових технологій в масових комунікаціях. Пропонується міждисциплінарний підхід до аналізу феномену масової комунікації та розв’язуються такі завдання: вточнюється поняття «масові комунікації», виходячи з концепції Дениса Мак-Квейла; розглядаються нові виклики та загрози впливу масових комунікацій на громадян і суспільство; показується необхідність узгодження нових реалій в розвитку масових комунікацій та начальних програм з курсів відповідних дисциплін у вищій школі. Методологія дослідження ґрунтується на стратегіях аналізу і синтезу з використанням порівняльного, історичного та критичного методів. Показується, що в Україні поняття «масова комунікація» вживається науковцями переважно в однині. Проте, сучасні процеси, пов’язані з цифровізацією та інтерактивністю комунікації, зумовили множинне тлумачення масових комунікацій. Аналіз актуальних наукових розвідок, особливо публікацій в масмедіа, засвідчує наростання загроз, негативних впливів масових комунікацій на громадян, масову свідомість і суспільство в цілому (втручання у виборчі процеси, стимуляція масових виступів, використання особистих даних, маніпулювання тощо). Масова комунікація має глобальну природу, стрімко розвивається і торкається всіх сфер суспільства, спричиняючи глибинні зміни в суспільних відношеннях, самої людини. Це потребує постійного всебічного аналізу, моніторингу, що має обумовлювати перманентну корекцію навчальних програм для підготовки майбутніх фахівців, зокрема, з інформаційної діяльності. Освітні програми, з нашого погляду, вимагають оперативної зміни акцентів, виділення загрозливих тенденцій і формування вміння у студентів критично оцінювати трансформації масових комунікацій та сприяти суспільному розвитку в напрямку досягнення суспільної злагоди і гармонії

комунікація, масова комунікація, теорія масової комунікації, соціальна комунікація, цифровізація, цифрова комунікація, інформаційне суспільство