Анотація
Метою дослідження було вивчення функціональних можливостей цифрових платформ, технологій, що використовуються для оцифрування та доступу до архівних матеріалів, а також виявлення проблем і потенціалу для вдосконалення українських платформ у контексті розвитку архівної справи та інтеграції національних ініціатив до міжнародних цифрових архівів. В основу дослідження було покладено аналіз цифрових архівів та ресурсів інтерактивних платформ, таких як «Google Books», «Digital Public Library of America», «Internet Archive», «Europeana», «Archive.org», «HathiTrust», «The British Library Digital Collections». Основна увага була зосереджена на розвитку цифрових платформ, які відіграють важливу роль у збереженні культурної спадщини та історії інформаційних технологій і медіа. Платформа «Europeana» стала одним з головних прикладів успішного застосування інноваційних технологій для оцифрування культурних матеріалів. У дослідженні проаналізовано розвиток українських аналогів цифрових платформ, зокрема, «Дія.цифрова освіта», «Архів Українського радіо» та «Український інститут національної пам'яті». Ці платформи надають доступ до оцифрованих матеріалів, що сприяє збереженню національної пам'яті та розвитку цифрової грамотності. У результаті дослідження було проведено комплексний аналіз цифрових платформ для збереження культурної спадщини та медіаісторії, зокрема, на прикладі «Europeana» та її українських аналогів. Водночас було відзначено, що розвиток цих платформ все ще потребує вдосконалення, зокрема, в частині мультимедійного контенту, доступності для широкої аудиторії та інтеграції з міжнародними цифровими архівами. Наголошувалося на важливості подальшого розвитку технологій для покращення доступу до архівних матеріалів та інтеграції місцевих ініціатив з глобальними ресурсами, що сприятиме поглибленню взаємодії між національними та міжнародними цифровими архівами. Загалом дослідження підкреслило важливість постійного розвитку цифрових технологій для збереження культурної спадщини та національної пам'яті, а також наголосило на необхідності подальших досліджень та вдосконалення практик цифрового збереження, зокрема, інтеграції національних ініціатив у глобальні цифрові платформи
Ключові слова
управління документами; цифрова трансформація; еволюція ресурсів; зберігання даних; обробка даних; комунікаційні платформи
Використані джерела
[1] Andibor, A.A. (2024). Information and analytical support of archival institutions in the conditions of war: Experience, challenges and prospects. In Proceedings of the IX all-Ukrainian scientific student conference “Information technologies and systems in the document science sphere” (pp. 74-76). Vinnytsia.
[2] Archive of Ukrainian Radio. (n.d.). Retrieved from https://ukr.radio/prog.html?id=289.
[3] Archive.org. (n.d.). Retrieved from https://web.archive.org/.
[4] Archives of IT. (n.d.). Retrieved from https://archivesit.org.uk/.
[5] Bergis, J. (2018). Documenting the now white paper. Retrieved from https://medium.com/documenting- docnow/documenting-the-now-ethics-white-paper-43477929ea3e.
[6] Boryak, G. (2002). Electronic archival publications on the Internet: Problems of representation of information resources. Archives of Ukraine, 4-6, 141-169.
[7] Bountouri, L., & Giannakopoulos, G. (2014). The use of social media in archives. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 147, 510-517. doi: 10.1016/j.sbspro.2014.07.146.
[8] Cannelli, B., & Musso, M. (2022). Social media as part of personal digital archives: Exploring users’ practices and service providers’ policies regarding the preservation of digital memories. Archives and Museum Informatics, 22, 1-25. doi: 10.1007/s10502-021-09379-8.
[9] Colavizza, G., Blanke, T., Jeurgens, C., & Noordegraaf, J. (2021). Archives and AI: An overview of current debates and future perspectives. Journal on Computing and Cultural Heritage, 15(1), article number 4. doi: 10.1145/3479010.
[10] Computer History Museum. (n.d.). Retrieved from https://computerhistory.org/.
[11] Coyner, L. (2019). Emerging trends in archival science. Archives and Records, 36(2), 221-222. doi: 10.1080/07317131.2019.1584984.
[12] Deutsches Technikmuseum. (n.d.). Retrieved from https://technikmuseum.berlin/.
[13] Digital Public Library of America (DPLA). (n.d.). Retrieved from https://dp.la/.
[14] Diia Digital Education. (n.d.). Retrieved from https://osvita.diia.gov.ua/.
[15] Electronic Archive of the Liberation Movement. (n.d.). Retrieved from https://avr.org.ua/.
[16] Europeana. (n.d.). Retrieved from https://www.europeana.eu.
[17] Gauld, C. (2019). Emerging trends in archival science, edited by Karen F. Gracy, Lanham, Maryland and London, Rowman and Littlefield. Archives and Records, 40(2), 221-224. doi: 10.1080/23257962.2019.1567317.
[18] Google Books. (n.d.). Retrieved from https://books.google.com/?authuser=1.
[19] Goudarouli, E., Sexton, A., & Sheridan, J. (2018). The challenge of the digital and the future archive: Through the lens of The National Archives UK. Philosophy & Technology, 32, 173-183. doi: 10.1007/s13347-018-0333-3.
[20] Harris, C. (2010). Archives users in the digital era: A review of current research trends. Dalhousie Journal of Interdisciplinary Management, 1(1). doi: 10.5931/djim.v1i1.100.
[21] HathiTrust. (n.d.). Retrieved from https://www.hathitrust.org/.
[22] Internet Archive. (n.d.). Retrieved from https://surl.li/epyzds.
[23] Katuu, S. (2023). Soup du jour – existing and emerging trends in archives and records management standardization. Records Management Journal, 34(1), 15-28. doi: 10.1108/rmj-08-2023-0042.
[24] Lobuzina, K.V. (2017). Library in the digital space: A monograph. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture.
[25] Manoff, M. (2020). Archival theory in the age of the machine. In Photo archives Vlll: The digital photo archive: Theories, practices and rhetoric (p. 1-12). Switzerland: University of Basel.
[26] Matyash, I. (2022). Archival reforms in Ukraine: History, projects, challenges of our time. Studia i Materialy, CXXIII, 125-166. doi: 10.4467/26581264ARC.22.005.16466.
[27] Müller, K. (2021). Digital archives and collections: Creating online access to cultural heritage. Oxford, United Kingdom: Berghahn Books. doi: 10.3167/9781800731851.
[28] Opgenhaffen, L. (2022). Archives in action: The impact of digital technologies on archaeological fixation strategies and subsequent open research archives. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, 27, article numbere 00231. doi: 10.1016/j.daach.2022.e00231.
[29] Pepłowska, K. (2020). The latest trends in the world archival science. A commentary on the session of the International Council on Archives in Adelaide “Designing the Archive 2019”. Archeion, 121, 372-410. doi: 10.4467/26581264ARC.20.014.12971.
[30] Procter, M. (2019). Archives and information in the early modern world. Archives and Records, 40(2), 224-226. doi: 10.1080/23257962.2019.1567319.
[31] Røssaak, E. (2020). The archive in motion. New conceptions of the archive in contemporary thought and new media practices. Oslo: Novus Press.
[32] Rusnaedi. (2022). Archives effectiveness in improving administrative services. Journal of Indonesian Scholars for Social Research, 2(2), 83-90. doi: 10.59065/jissr.v2i2.33.
[33] Saputra, D., Silvana, H., & Khoerunnisa, L. (2024). Advantages and disadvantages of technological implementation in archive systems: A systematic literature review. Record and Library Journal, 10(2), 388-412. doi: 10.20473/rlj. V10-I2.2024.388-412.
[34] Şentürk, B. (2014). Online access in archives as a challenge for archives, archivists, and archival material: An evaluation of viewpoint a group of archivists. Türk Kütüphaneciliği 28, 4(2014), 496-509.
[35] The British Library Digital Collections. (n.d.). Retrieved from https://imagesonline.bl.uk/.
[36] Ukrainian Institute of National Memory. (n.d.). Retrieved from https://uinp.gov.ua/.
[37] Yskak, A., & Zhumatay, G. (2022). The impact of digital technologies on Kazakh archivists in the age of globalization. Historia I Świat, 11, 303-315. doi: 10.34739/his.2022.11.18.
[38] Zahara, N.R., & Salim, T.A. (2022). Preservation of digital archives: Systematic literature review. Record and Library Journal, 8(2), 285–297. doi: 10.20473/rlj.V8-I2.2022.285-297.
