Анотація
Мета дослідження – оцінити ефективність цифрових архівів як інструменту збереження та вивчення медіа-матеріалів в Україні. Методологія дослідження включала аналіз нормативно-правової бази, оцінку функціонування трьох великих відкритих цифрових архівів та онлайн-опитування 500 користувачів. Дослідження виявило значні прогалини в правовому регулюванні цифрових архівів і відсутність єдиних стандартів їхньої організації: у період із 2021 до 2023 року кількість оцифрованих документів збільшилась на 63,5 % та становила 8,5 млн, а кількість онлайн-запитів зросла на 106,7 % та становила щороку 3,1 мільйона. Ємність цифрових архівів збільшилася на 90 % і склала 285 терабайт. Розподіл медіа-матеріалів показує, що переважають текстові матеріали (45 %) і фотографії (30 %), аудіоматеріали становлять 15 %, відеоматеріали – 8 %, а інтерактивні медіа – лише 2 %. Використання цифрових архівів в освіті варіюється від 25 % у середній школі до 95 % в аспірантурі, водночас пандемія COVID-19 збільшила кількість віддалених користувачів. Аналіз функціональності архівів показав, що 65 % користувачів стикаються з проблемами навігації, а 72 % мають обмежений доступ до повнотекстових версій документів. Перспективними напрямами технологічного розвитку є використання штучного інтелекту, який підвищив ефективність пошуку на 70 %, і блокчейну, який знизив ризик підробки документів на 90 %. Згідно з економічним аналізом, 35 % бюджету цифрового архіву витрачається на оцифрування матеріалів. Дослідження показало, що для підвищення ефективності роботи цифрових архівів України необхідно вдосконалити законодавчу базу, впровадити єдині стандарти, поліпшити користувацький інтерфейс і розширити типи медіаконтенту. Дослідження також виявило необхідність зміцнення міжнародного співробітництва та розробки довгострокової стратегії збереження цифрових даних
Ключові слова
медіа-контент; оцифрування документів; архівне законодавство; інформаційні технології; культурна спадщина; освітні ресурси
Використані джерела
[1] Agostinho, D. (2019). Archival encounters: Rethinking access and care in digital colonial archives. Archival Science, 19(2), 141-165. doi: 10.1007/s10502-019-09312-0.
[2] Aske, K., & Giardinetti, M. (2023). (Mis)matching metadata: Improving accessibility in digital visual archives through the EyCon project. ACM Journal on Computing and Cultural Heritage, 16(4), article number 76. doi: 10.1145/3594726.
[3] Bharti, S., & Singh, R.K. (2022). Evaluation and analysis of digital language archives development platforms: A parametric approach. The Electronic Library, 40(5), 552-567. doi: 10.1108/EL-01-2022-0011.
[4] Borgman, C.L., Scharnhorst, A., & Golshan, M.S. (2019). Digital data archives as knowledge infrastructures: Mediating data sharing and reuse. Journal of the Association for Information Science and Technology, 70(8), 888-904. doi: 10.1002/asi.24172.
[5] Bozhuk, L. (2021). Internet communications of Ukrainian archives. In I. Tiurmenko (Ed.), Historical and cultural heritage: Preservation, access, use (pp. 61-72). Kyiv: National Aviation University.
[6] Bury, S.J. (2019). Museum libraries and archives in the digital 21st century. In T. Giannini & J. Bowen (Eds.), Museums and digital culture (pp. 483-490). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-97457-6_24.
[7] Colavizza, G., Blanke, T., Jeurgens, C., & Noordegraaf, J. (2021). Archives and AI: An overview of current debates and future perspectives. ACM Journal on Computing and Cultural Heritage, 15(1), article number 4. doi: 10.1145/3479010.
[8] Guidance note of the European Commission on ethics and data protection. (2021). Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[9] Harris, M., Levene, M., Zhang, D., & Levene, D. (2020). Comparing “parallel passages” in digital archives. Journal of Documentation, 76(1), 271-289. doi: 10.1108/JD-10-2018-0175.
[10] Hawkins, A. (2022). Archives, linked data and the digital humanities: Increasing access to digitised and born-digital archives via the semantic web. Archival Science, 22, 319-344. doi: 10.1007/s10502-021-09381-0.
[11] Hunter, G.S. (2020). Developing and maintaining practical archives. Chicago: ALA Neal-Schuman.
[12] Kirsch, D.A., Decker, S., Nix, A., Girish Jain, S., & Kuppili Venkata, S. (2023). Using born-digital archives for business history: EMCODIST and the case of e-mail. Management & Organizational History, 18(1), article number 1623. doi: 10.1080/17449359.2023.2183220.
[13] Koolen, M., van Gorp, J., & Van Ossenbruggen, J. (2019). Toward a model for digital tool criticism: Reflection as integrative practice. Digital Scholarship in the Humanities, 34(2), 368-385. doi: 10.1093/llc/fqy048.
[14] Korzhyk, N. (2022). Digital archives of Ukraine: State, problems, prospects. Bulletin of the Book Chamber, 4, 35-39. doi: 10.36273/2076-9555.2022.4(309).35-39.
[15] Kryvushenko, Ya. (2019). Digital technology is an indispensable tool for modern scientific research. Art Research of Ukraine, 19, 137-142. doi: 10.31500/2309-8155.19.2019.185982.
[16] Law of Ukraine No. 2155-VIII “On Electronic Identification and Electronic Trust Services”. (2017, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text.
[17] Law of Ukraine No. 3814-XII “On the National Archival Fond and Archival Institutions”. (1993, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3814-12#Text.
[18] Law of Ukraine No. 851-IV “On Electronic Documents and Electronic Document Management”. (2003, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text.
[19] Li, D., & Li, L. (2019). Evaluation of open utilization of digital archives information system. In 2019 international conference on precision machining, non-traditional machining and intelligent manufacturing (PNTIM 2019) (pp. 376-379). Xi’an: Atlantis Press. doi: 10.2991/pntim-19.2019.77.
[20] Lorenz, M., & Konečný, M. (2023). Digital archives as research infrastructure of the future. Acta Informatica Pragensia, 12(2), 327-341. doi: 10.18267/j.aip.219.
[21] Moskvyak, Ya. (2023). Digitization as a tool for the preservation of intangible cultural heritage of UNESCO in Ukraine in the conditions of post-war reconstruction. Development Service Industry Management, 4, 21-28. doi: 10.31891/dsim-2023-4(3).
[22] Muhammad-Bello, B.L., Lukman, M., & Salim, M. (2021). A novel approach to news archiving from newswires. In S. Misra & B. Muhammad-Bello (Eds.), Information and communication technology and applications (pp. 546-559). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-69143-1_42.
[23] Ngoepe, M., Jacobs, L., & Mojapelo, M. (2024). Inclusion of digital records in the archives and records management curricula in a comprehensive open distance e-learning environment. Information Development, 40(2), 190-201. doi: 10.1177/02666669221081812.
[24] Ramalho, J.C., Ferreira, B., Faria, L., & Ferreira, M. (2020). Beyond relational databases: Preserving the data. New Review of Information Networking, 25(2), 107-118. doi: 10.1080/13614576.2021.1919398.
[25] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 870 “On Approval of the Regulation on the State Archival Service of Ukraine”. (2015, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/870-2015-%D0%BF#Text.
[26] Romein, C.A., Kemman, M., Birkholz, J.M., Baker, J., De Gruijter, M., Meroño-Peñuela, A., Ries, T., Ros, R., & Scagliola, S. (2020). State of the field: Digital history. History, 105(365), 291-312. doi: 10.1111/1468-229X.12969.
[27] Ruest, N., Lin, J., Milligan, I., & Fritz, S. (2020). The archives unleashed project: Technology, process, and community to improve scholarly access to web archives. In Proceedings of the ACM/IEEE joint conference on digital libraries in 2020 (pp. 157-166). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3383583.3398513.
[28] Serba, M. (2024). Open Ukrainian resources: Access to knowledge in the era of digital transformation. In IX all-Ukrainian scientific student conference “Information technologies and systems in the documentary sphere” (pp. 154-157). Vinnytsia: Vasyl Stus Donetsk National University.
[29] Sliusarenko, N., & Kohanovska, O. (2021). Digital ecosystems in education. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, 170-171(14-15), 37-43.
[30] State Archival Service of Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://archives.gov.ua/en/.
[31] Sydorenko, T. (2020). Digitalisation as a reputational tool for libraries. In Culture and information society of the XXI century: Materials of the all-Ukrainian scientific and theoretical conference of young scientists (pp. 175-176). Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture.
[32] Van Hooland, S., & Coeckelbergs, M. (2022). Exploring large-scale digital archives – opportunities and limits to use unsupervised machine learning for the extraction of semantics. In S. Noiret, M. Tebeau & G. Zaagsma (Ed.), Handbook of digital public history (pp. 517-530). Berlin: De Gruyter Oldenbourg. doi: 10.1515/9783110430295-046.
[33] Voitkov, A. (2023). Information system for long-term storage of digital archives. (Bachelor thesis, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi, Ukraine).
[34] Zinaman, M. (2024). Social media archiving in practice: A troubled landscape in review. The Serials Librarian, 85(1-4), 40-49. doi: 10.1080/0361526X.2024.2367405.
