Анотація
Актуальність тематики публікації виражена тим, що приватна епістолярна спадщина є важливим джерелом для ґрунтовних історичних досліджень. Вона необхідна складова як для ширшого розуміння історичного контексту подій, так і для глибшого вивчення біографічних даних історичних постатей. Метою публікації було охарактеризувати 23 рукописні листи, написані закарпатським вченим Г. Стрипським до львівського етнографа В. Гнатюка, а також проаналізувати тематику листів, соціо-культурні проблеми, які обговорювалися в них. Для досягнення поставленої мети використано загальноісторичні та спеціальні методи історичного дослідження, а саме: критичний і комплексний методи аналізу джерел, історико-порівняльний, біографічний. В даній публікації, на основі опрацьованих листів, було проаналізовано шляхи культурного єднання українців Австро-Угорської імперії, зокрема книготоргівлю, спільні культурні заходи, організацію на Закарпатті читалень, концертів, збирання рукописних джерел. Досліджено процес становлення особистих контактів між вченими. На основі аналізу листів, розглянуто мовну асиміляцію закарпатських українців з боку угорської влади. Також було проаналізовано шляхи поширення на Закарпатті москвофільських ідей та ідей політичного русинства, що ставали на заваді зближення місцевого населення з українцями по той бік Карпат та врешті приводили до стримування національного відродження в краї. У статті було встановлено, що листування В. Гнатюка і Г. Стрипського, які мали доволі теплі, дружні відносини є яскравим прикладом не тільки приватних відносин, а й джерелом для вивчення суспільної атмосфери та культурно-освітнього становища українців в імперії Габсбургів. Дане дослідження має практичну цінність, оскільки його матеріали можуть бути використані як у наукових розвідках, так і при викладанні краєзнавчої історії у вузах та школах
Ключові слова
епістолярна спадщина; культурні контакти; наукові взаємини; національне відродження; мовна ідентичність; русини-українці; інтелігенція
Використані джерела
1. Dashkevich, Ya., Kupchinskyi, O., Kravets, M., Pelts, D., & Sysetskyi, A. (1998). Volodymyr Hnatiuk: Documents and materials (1871-1989). Lviv: Shevchenko Scientific Society.
2. Galas, A. (2013). Linguistic parameters of H. Stripskyi’s epistolary. Modern Problems of Linguistics and Literary Studies, 18, 16-21.
3. Galas, A. (2019). Hiiadоr Strypskyi in the history of Ukrainian linguistics in Transcarpathia. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Philology Series, 2(42). doi: 10.24144/2663-6840.2019.2.(42).28-37.
4. Hlushko, M. (2018). Volodymyr Hnatiuk – at the origins of the formation of Ukrainian studies. Ethnological Notebooks, 6(144), 1366-1375.
5. Hnatiuk, V. (1897). A bright spirit in Hungarian Rus. Bukovyna, 87-88.
6. Hnatiuk, V. (2020). Selected articles on folk art. Kyiv: Center for Educational Literature.
7. Hnatyuk, V. (2019). Ethnographic materials from Hungarian Rus. Legends and novels. Kharkiv: Folio.
8. Kaminskiy, V. (1929). Hungarian Ukraine in the ethnographic works of Academician V. Hnatyuk. In Launch of the historical and philological department UAS (pp. 149-174). Kyiv.
9. Khlanta, I. (2007). Encyclopedia of Transcarpathia: Prominent Persons of the 20th Century. Uzhhorod: Grazhda.
10. Lelekach, M. (1943). Subcarpathian literature at the beginning of the 20th century. Zorya-Goinal: Journal of the Podcarpathian Society of Sciences, 229-257.
11. Mazurok, O. (1995). The letters of Yu. Yu. Zhatkovich to V. M. Hnatyuk as a source for the study of the cultural ties of Transcarpathia with other Ukrainian lands and Russia in XIX – at the beginning 20th century. Karpatyka, 3, 123-159.
12. Mushynka, M. (1975). Volodymyr Hnatiuk and Transcarpathia. Paris.
13. Mushynka, M. (1995). Bright spirit of Hungarian Rus. Carpathian Region, 1-4, 46-50.
14. Mushynka, M. (2012). Volodymyr Hnatiuk: Life and his activities in the field of folkloristics, literary studies and linguistics. Ternopil: Scientific book-Bohdan.
15. Pankevich, I. (1910-1926). Letters to V. Hnatyuk. Manuscript. Lviv: Department of Manuscripts of the Lviv Scientific Library of the National Academy of Sciences of Ukraine named after V. Stefanyka.
16. Payonk, M (2021). Volodymyr Hnatiuk: folklorist, ethnographer, literary critic (1871-1926). Ternopil: “Textbooks and manuals” publishing house.
17. Priymak, I. (2019). Epistolary discourse of V. Hnatyuk (based on archival sources). Actual Problems of Philology and Translation Studies: A Collection of Scientific Papers 16, 163-166.
18. Stripskyi, G. (1897-1918). Letters to Hnatyuk V.M. Manuscript. Lviv: Department of Manuscripts of the Lviv Scientific Library of the National Academy of Sciences of Ukraine named after V. Stefanyka.
19. Stripskyi, H. (1874). From the older literature of Hungarian Rus. Manuscript. Lviv: Central State Historical Archive in Lviv.
20. Stripskyi, H. (1875). My impressions in Lviv. Manuscript. Lviv: Central State Historical Archive in Lviv.
21. Svitlyk, N. (2010). Epistolary heritage as a source of study of cultural contacts of Transcarpathia and Halychyna (1848-1918). UzhNu Scientific Bulletin. History Series, 24, 198-207.
22. Udvari, I. (2007). A collection of sources about studies of Ruthenian writing. III. Giador Stripskyi, ethnographer, bibliographer, linguist, typist. Niredgaz.
23. Zulyak, I., & Zulyak, H. (2018). Volodymyr Hnatiuk. From the epistolary heritage. Ternopil: Yu.M. V. Osadtsa.
