Анотація
Актуальність і необхідність дослідження цієї теми полягає в тому, що, порівняно з іншими лексичними групами, діалектні мовні одиниці є периферійними і можуть легко загубитися. Метою цього дослідження було ретельне вивчення та аналіз виникнення і розвитку діалектів у різних регіонах Польщі. У дослідженні використано структурно-функціональний та діалектичний методи, метод синтезу, логічного та порівняльного аналізу, метод узагальнення, а також порівняльний, статистичний та системний аналіз. У результаті було виявлено, що лінгвісти виділяють три міські діалекти польської мови: варшавський, познанський і краківський. Варшавський діалект є найпоширенішим міським діалектом польської мови. За останні кілька десятиліть варшавський діалект зазнав значних змін. Ці зміни можна помітити на кількох рівнях: зникла мазурка, спростився наголос та інтонація, деякі терміни вимовляються по-іншому. Прості форми минулого часу вживаються частіше, ніж складні, а граматика загалом стає простішою. Зростає кількість англійських та російських запозичень. Загальноприйняті фрази та вирази стають менш поширеними, натомість сленг та розмовні терміни стають все більш поширеними. На жаль, польські міські діалекти перебувають під загрозою зникнення. Важливу роль у збереженні діалектів відіграють місцеві бібліотеки, які збирають ресурси про міські діалекти та проводять заходи, спрямовані на популяризацію їх використання. Дослідження має практичне значення, оскільки всі теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані філологами для поглиблення знань про діалектну лексику Польщі
Ключові слова
лексичні одиниці; словники; народна мова; територіальна лексика; мовні системи
Використані джерела
1. Abduvali, M. (2020). Factors of speech formation and its main features. Mental Enlightenment Scientific-Methodological Journal, 1(2), 17-27.
2. Adler, A. (2021). Language, or dialect, that is the question. How attitudes affect language statistics using the example of Low German. Languages, 6(1), article number 40. doi: 10.3390/languages6010040.
3. Al-Wer, E. (2020). New-dialect formation: The Amman dialect. In Arabic and contact-induced change (pp. 551-556). Berlin: Language Science Press. doi: 10.5281/zenodo.3744549.
4. Atlas of the language and folk culture of Wielkopolska. (1979). Retrieved from https://books.google.com.ua/books/about/Atlas_j%C4%99zyka_i_kultury_ludowej_Wielkopo.html?id=39ZGAAAAIAAJ&redir_esc=y.
5. Dębowiak, P., & Waniakowa, J. (2023). Polish dialect classifications. Dialectologia, 11(2023), 237-267. doi: 10.1344/DIALECTOLOGIA2023.2023.9.
6. Duan, M., & Zhou, S. (2022). Geographic approach: Identifying relatively stable Tibetan dialect and subdialect area boundaries. ISPRS International Journal of Geo-Information, 11(5), article number 280. doi: 10.3390/ijgi11050280.
7. Dunaj, B., & Mycawka, M. (2023). About labialization in Polish. LingVaria, 18(2), 151-161. doi: 10.12797/LV.18.2023.36.10.
8. Fawzi, A. (2022). Language and varieties. Global Libyan Magazine, 57, 1-20.
9. Fellerer, J. (2020). Urban multilingualism in East-Central Europe: The Polish dialect of late-Habsburg Lviv. United States of America: Lexington Books.
10. Gębal, P.E., & Miodunka, W.T. (2023). Didactics of Polish as a foreign and second language against the European background. Germany: V&R Unipress.
11. Górski, R., & Grochola-Szczepanek, H. (2023). Speech of the inhabitants of Spisz: Sociolinguistic observations about the disappearance of selected dialectal features. Slovo a Slovesnost, 84(1), 3-25. doi: 10.58756/s1847231.
12. Grochola-Szczepanek, H., Górski, R.L., von Waldenfels, R. & Woźniak, M. (2019). Corpus of the spoken language of the inhabitants of Spisz. LingVaria, 14(27), 165-180. doi: 10.12797/LV.14.2019.27.11.
13. Hinskens, F., Mourigh, K., & Muysken, P. (2022). The Netherlands: Urban contact dialects. In Urban contact dialects and language change. Insights from the global north and south (pp. 223-245). London: Routledge.
14. Jaros, I. (2022). East Slavic lexeme “graduśnik” (“thermometer”) in dialects and history of the Polish language. In In the circle of issues of language, literature and culture. A jubilee book dedicated to professor Jarosław Wierzbiński (pp. 85-94). London: CEEOL.
15. Kerswill, P., & Wiese, H. (2022). Urban contact dialects and language change. London: Routledge. doi: 10.4324/9780429487958.
16. Koerner, E.F., & Szwedek, A.J. (2001). Towards a history of linguistics in Poland: From the early beginnings to the end of the twentieth century. Philadelphia: John Benjamins.
17. Ming, L. (2020). Vernacular: Its features, relativity, functions and social significance. International Journal of Literature and Arts, 8(2), 81-86. doi: 10.11648/j.ijla.20200802.17.
18. Nowakowska-Kempna, I. (2023). The high number of Silesian dialects as a source of abundance in the region. Poradnik Językowy, 2, 20-37. doi: 10.33896/PorJ.2023.2.2.
19. Nurymbetovich, S.B. (2023). Dialectisms in the language of literary works. Central Asian Journal of Literature, Philosophy and Culture, 4(6), 33-39.
21. Pan, Y., Xiao, J., & Dai, Y. (2022). Cultural diversity and enterprise innovation: A study from the perspective of dialect. City Diversity, 3(2), 1-10. doi: 10.24294/cd.v3i1.1962.
22. Rak, M. (2023). Dialectology and sociolinguistics – A new approach in the new linguistic conditions of Poland. Polish Language, 103(3), 5-15. doi: 10.31286/JP.00231.
23. Sierociuk, J. (2020). About synonymy in dialects in the context of the general Polish language. Gwary Dziś, 13, 215-226. doi: 10.14746/gd.2020.13.13.
24. Szymańska-Galińska, K. (2021). Urban dialect as a determinant of regional identity on the example of the contemporary urban dialect of Poznań. Linguistics, 15(1), 51-71. doi: 10.25312/2391-5137.15/2021_04ksg.
25. Trudgill, P. (2016). Dialect matters: Respecting vernacular language. Cambridge: Cambridge University Press.
26. Wilkoń, A. (2000). Typology of language varieties contemporary Polish. Katowice: Publishing House of the University of Silesia.
