Анотація
Постійні трансформації структури і сутнісного наповнення інформаційного простору, спричинені глобальним проникненням інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлюють актуальність звернення до з’ясування принципових особливостей медіакультури. Мета статті полягала у визначенні ключових характеристик та особливостей медіакультури в інформаційному просторі малих міст. Методологія дослідження передбачала застосування якісно-кількісного аналізу емпіричних результатів за допомогою арифметичного середнього та кластерного аналізу. Для реалізації дослідження виконано такі завдання, як: розроблення відповідного опитувальника; здійснення опитування мешканців малих міст для з’ясування особливостей їхньої медіакультури; обробка отриманих результатів. В рамках дослідження виділено десять основних параметрів, що визначають медіакультуру. Обчислення арифметичного середнього показало, що найважливішу роль для мешканців малих міст грають наявність комунікативних знань, навичок та вмінь, особливості впливу медійного контенту на емоційну сферу, а також зацікавленість у споживанні медійного контенту. Також суттєвими є вплив медійного контенту на інтелектуальну сферу і доступність споживання медійного контенту. Меншою актуальними є тематичне різноманіття медійного контенту, охоплення аудиторії, генерування власного контенту, створення відгуку на спожитий недійний контент та взаємодія з іншими споживачами медійного контенту. Застосування кластерного аналізу виявило, що мешканці малого міста можуть бути розподілені на три кластери, де перший (62 %) характеризується рівнем медіакультури вище середнього, два інші (16 % і 22 %) – рівнем нижче середнього. Різниця між представниками другого і третього кластерів полягає в тому, що представники другого кластера усвідомлено обмежують інформаційний потік медійного контенту, а у представників третього кластера відсутні достатні можливості для побутування в інформаційному просторі. Таким чином, приблизно дві третини респондентів перетнули позначку середнього рівня медіакультури, приблизно одна третина не досягла її. Практична цінність роботи полягає в можливості залучення отриманих даних для планування та здійснення соціокультурних заходів із розвитку інформаційного простору малих міст
Ключові слова
медійний контент; параметри медіакультури; комунікативна компетентність; авторська продуктивність; когнітивна результативність; емоційна результативність
Використані джерела
1. Bodnar, I.R. (2021). Problems and prospects of Ukraine’s integration into the global information space. Herald of Lviv University of Trade and Economics. Economic Sciences, 63, 90-95. doi: 10.36477/2522-1205-2021-63-14.
2. Chmyr, Ya.I. (2020). Global information space as a factor of updating the state information security. Scientific Perspectives, 3(3), 51-59. doi: 10.32689/2708-7530-2020-3(3)-51-59.
3. Danich, V.M., & Shevchenko, S.M. (2023). Information space. Review of Transport Economics and Management, 8(24), 120-140. doi: 10.15802/rtem2022/277626.
4. Declaration of Helsinki. (1964). Retrieved from https://www.wma.net/what-we-do/medical-ethics/declaration-of-helsinki/.
5. Frolova, O., & Chekmarova, V. (2022). Integration of Ukraine into the European information space. International Relations, Public Communications and Regional Studies, 2(13), 66-77. doi: 10.29038/2524-2679-2022-02-66-77.
6. Globenko, S. (2023). The information space of the state and the problems of ensuring its protection in Ukraine. Scientific Bulletin: State Administration, 1(13), 195-210. doi: 10.33269/2618-0065-2023-1(13)-195-210.
7. Hepp, A., Hjarvard, S., & Lundby, K. (2015). Mediatization: Theorizing the interplay between media, culture and society. Media, Culture & Society, 37(2), 314-324. doi: 10.1177/0163443715573835.
8. Hopster, J. (2021). Mutual affordances: The dynamics between social media and populism. Media, Culture & Society, 43(3), 551-560. doi: 10.1177/0163443720957889.
9. Hrynyk, Ye. (2023). Problems of forming the media culture of future educators. Herald of Science and Education, 8(14), 821-830. doi: 10.52058/2786-6165-2023-8(14)-821-830.
10. Imanbayeva, Zh., Kuranbek, A., Balabekuly, D., Altayev, J., & Kizilcik, A. (2020). Importance of studying the term “information space” in modern philosophy. Opcion, 36(91), 784-802.
11. Kaplan, D. (2021). Public intimacy in social media: The mass audience as a third party. Media, Culture & Society, 43(4), 595-612. doi: 10.1177/0163443721991087.
12. Kudlai, I. (2020). The global information space of the contemporary. Philosophy and Humanism, 1(11), 67-80.
13. Kuntsman, A., & Miyake, E. (2019). The paradox and continuum of digital disengagement: Denaturalizing digital socially and technological connectivity, Media, Culture & Society, 41(6), 901-913. doi: 10.1177/0163443719853732.
14. Lomachinska, I., & Lomachinskyi, B. (2022). The role of media culture in today’s information wars. East, 3, 66-73. doi: 10.21847/1728-9343.202.
15. Lopuha, O. (2022). Modern information space as a space of human socialization. Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture, 12(1), 67-74. doi: 10.15421/352008.
16. Lysyniuk, M., & Holoborodko, O.O. (2020). Media culture: Essential features and functions. Issues of Cultural Studies, 36, 38-48. doi: 10.31866/2410-1311.36.2020.221042.
17. Matvіienkіv, S.V., Shmalenko, I.I., & Koltsov, V.M. (2022). Problems and prospects of the development of the national information space of Ukraine. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 37, 222-227.
18. Meng, L. (2022). The end of social media? How data attraction model in the algorithmic media reshapes the attention economy. Media, Culture & Society, 44(6), 1110-1131. doi: 10.1177/01634437221077168.
19. Selezniova, O. (2022). The term “media-space”: Theoretical approach. Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University Series: Law, 70, 359-363. doi: 10.24144/2307-3322.2022.70.57.
20. Sobande, F., Kanai, A., & Zeng, N. (2022). The hypervisibility and discourses of “wokeness” in digital culture. Media, Culture & Society, 44(8), 1576-1587. doi: 10.1177/01634437221117490.
21. Solodka, O.M. (2022). Information space of the state as a sphere of implementation of information sovereignty. Information and Law, 4(35), 39-46. doi: 10.37750/2616-6798.2020.4(35).221216.
22. Uvarova, T. (2022). Media trends of modern culture. Cultural Almanac, 3, 265-275. doi: 10.31392/cult.alm.2022.3.33.
23. Vakulyk, I. (2022). The concept of “information space” of the present: Sources, state, prospects. Communication Studies, 13(4), 75-84. doi: 10.31548/philolog13(4_1).2022.008.
24. Willig, I. (2022). From audiences to data points: The role of media agencies in the platformization of the news media industry. Media, Culture & Society, 44(1), 56-71. doi: 10.1177/01634437211029861.
25. Yakushko, I. (2022). Information space: Economic aspect. Economic Synergy, 4, 225-238. doi: 10.53920/ES-2022-4-17.
26. Zaporozhchenko, M. (2022). Development of digital education and media culture in Mykolaiv region: From idea to implementation. September, 92(1), 84-97. doi: 10.54662/veresen.1.2022.07.
