Анотація
Актуальність теми дослідження проявляється у контексті особливого геополітичного положення Потясминня та ширше регіону «Задніпрських місць» Гетьманщини й Нової Сербії у середині – другій половині ХVІІІ століття. Цей період характеризувався гострими політичними та військовими перетвореннями, що зумовили інтенсивне будівництво фортифікаційних укріплень, зокрема, Сентівського шанцю. Враховуючи важливість розуміння історичного контексту та значення оборонних споруд у цьому регіоні, дослідження Сентівського шанцю стає важливим елементом в розкритті історичних подій та процесів. Метою дослідження є комплексне висвітлення історичного значення Сентівського шанцю, етапів його історичного існування та долі, спираючись на використання даних історіографії, картографії та археології. Під час написання цієї статті автори окрім загальнонаукових методів використовували й спеціально-історичні, а саме: хронологічний, історикотипологічний та картографічний методи, що дозволили досягти виважених та обґрунтованих результатів дослідження. У результаті проведеного дослідження було здійснено історіографічний аналіз наукових праць. Визначено специфіку та відмінності векторів досліджень шанця в наукових джерелах другої половини ХVІІІ ст. – початку ХХ ст. й сучасної історії. Встановлено переважання цілей історичної антропології. Визначено специфіку двох основних періодів вивчення Сентівського шанця в системі оборонних споруд Потясминня середини – другої половини ХVІІІ ст. Встановлено та охарактеризовано 6 хронологічних етапів історії шанця. Введено в науковий обіг та проаналізовано результати його археологічних досліджень. Практична цінність роботи полягає у можливості застосування результатів дослідження при вивченні та написанні робіт на краєзнавчу тематику, у підготовці лекцій з регіональної та загальноукраїнської історії, а також в їх використанні для висвітлення історії краю в музейній діяльності
Ключові слова
Задніпровські місця; Гетьманщина; козаки; серби; переселенці; фортифікаційні споруди; полк
Використані джерела
1. Baron Ferenc de Tott. (1785). Memoirs of Baron de Tott on the Turks and the Tartars, Amsterdam, 1784 and 1785. Dublin.
2. Bessonova, S.S. (1987). Report on the work of the Southern Detachment of the Kirovohrad expedition in 1987. Kyiv: National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine.
3. Biloshapka, V.V. (2007). Remains of a land fortress near the village of Rodnikivka, Oleksandrivka district – a littlestudied historical monument. Kirovohrad Local History Bulletin, 1.
4. Butko, A. (2018). Territory of Zadniprsky places hetmanate in a period from the beginning of the XVII to the first half of the XVIIІ century. Herald of Cherkasy University. Series: Historical Sciences, 1.
5. Butko, A. (2021). The history of settlement and economic development of the territory of the Zadniprovsky places of the Hetmanate (XVII – first half of the XVII century). (PhD dissertation, Central Ukrainian National Technical University, Kropyvnytskyi, Ukraine).
6. Chornyi, O. (2020a). Earthen strongholds behind the Sentiv (graphic perestroika) fortress. Retrieved from http:// surl.li/ssgky.
7. Chornyi, O. (2020b). Historical reference to the archaeological documentation “Sentivskyi Shanets”. Kropyvnytskyi: “Archaeologist”.
8. Complete Collection of the Laws of the Russian Empire. (n.d.). Retrieved from https://nlr.ru/e-res/law_r/content. html.
9. Didyk, S.S. (2009). Novoslobod cossack regiment (1753-1764). (PhD dissertation, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine).
10. Gildenstedt, Yu.A. (2023). Travel of Yelisavetgrad province in 1774. Retrieved from https://www.myslenedrevo. com.ua/ru/Sci/HistSources/Gueldenstaedt1774/May26.html.
11. Koval, O.S. (2019). Orthodox temple construction in Southern Ukraine (1734-1881). (PhD dissertation, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine).
12. Laskovskiy, F.F. (1865). Materials for a history of engineering experience in russia. – Part III. Saint Petersburg: Imperial Academy of Sciences.
13. Laskovskyi, F.F. (1866). Maps, plans and drawings for part III of Materials for the history of engineering art in Russia, written by F. Laskovskyi, military engineer-lieutenant general. Saint Petersburg: Imperial Academy of Sciences.
14. Milchev, V., & Posunko, O. (2005). Fund description of the New Serbian corps. In Sources of the history of Southern Ukraine (pp. 111-284). Zaporizhzhia: Zaporizhzhia branch of the Institute of Ukrainian Archeography and source studies named after M. Hrushevsky National Academy of Sciences of Ukraine.
15. Nikiforov, V. (1907). Materials for the history of the emergence of the church in Aleksandriysk uyezd (the village of Moshorino, the village of Protopopovka, Dykovka, the town of Dmytrovka, Subbottsy, Sentov, Vershats, Pantazievka, the post of Novaya Praha, the village of Orlova Balka). Odesa.
16. Order of the Head of the Kirovohrad Regional State Administration No. 437-r dated. (2021, June). Retrieved from https://www.kr-admin.gov.ua/Rozpor/Ua/2021/437.
17. Polonska-Vasylenko, N. (1960). Settlement of southern Ukraine in the half of the 18th century (1734-1775) part II (settlement of the Novorossiysk province). Munich: Ukrainian Free University.
18. Shlyakhovyi, K. (2005). New Serbia in the toponyms of the Kirovohrad region. In Soba Serb in the Russian Empire of the mid-18th century (pp. 322-332). Novy Sad: Serbian-Ukrainian Society.
19. Skalkovskyi, A.A. (1836) Chronological overview of the history of the Novorossiysk region, 1730-1823. Odesa: Urban Typography.
20. Sobchuk, V.V. (2020). Accounting documentation “Sentivskyi Shanets”. Kropyvnytskyi: Archaeologist.
21. Tserovyć, L. (2002) Srby u Ukrajyny. Novy Sad: Serbian-Ukrainian Society.
22. Tupchiienko, M., & Shatkovskyi, V. (2022). Archaeological research of the fortress of St. Elizabeth (1994-2019) History, archeology and culturology. In IV International scientific and practical conference “Education and science of today: Intersectoral issues and development of sciences”. Cambridge. doi: 10.36074/logos-09.12.2022.76
23. Tupchiienko, M.P. (1994). Problems of museification of the fortress of St. Elizabeth and the creation of a historical and architectural museum-reserve of the historical center of Kirovohrad. In Conference “Problems of studying the history of the city of Kirovohrad” (pp. 48-53). Kirovohrad.
24. Yastrbov, V. (1883). Notes of Baron Tott about the Tatar raid of 1769 on New Serbia. Kiev Antiquity, 9-10, 135-198.
