Метою дослідження був аналіз світового досвіду формування етичних та правових основ використання генеративного штучного інтелекту в медіаіндустрії, видавничій справі та публічних комунікаціях. Методологія дослідження включала теоретичний аналіз наукових джерел для виявлення глобальних проблем штучного інтелекту в медіа, порівняльний аналіз міжнародних регуляторних підходів до штучного інтелекту, систематичний аналіз професійних кодексів етики журналістів для оцінки адаптації традиційних норм до алгоритмізованого розповсюдження контенту, а також тематичне дослідження провідних медіаорганізацій та платформ для дослідження практики перевірки фактів, використання алгоритмічного ранжування та інтеграції етичних стандартів з автоматизованими системами. Було виявлено, що генеративний штучний інтелект автоматично створює прес-релізи, публікації в соціальних мережах та мультимедійні кампанії, що підвищує ефективність комунікації та результативність інформаційного впливу. Розробка етичної та правової бази для використання генеративного штучного інтелекту в медіа, видавничій справі та публічних комунікаціях супроводжується зростанням недовіри до контенту, що базується на штучному інтелекті (понад 60 %), підвищенням вимог до прозорості (приблизно 70 %), посиленням регулювання авторських прав (приблизно 65 %), збільшенням частки дезінформації, пов’язаної з штучним інтелектом (приблизно 27 %), та стрімким зростанням контенту, що базується на діпфейках (понад 900 %), що загалом підтверджує необхідність комплексного правового регулювання та контролю. Глобальні кейси показують, що такі інструменти, як British Broadcasting Corporation Verify (підрозділ British Broadcasting Corporation), Associated Press Content Verification Systems та Google Fact Check Explorer (Google), поєднують алгоритмічний аналіз даних, відкриті джерела розвідки та автоматичну фільтрацію інформації з обов’язковою перевіркою фактів людиною, що дозволяє швидко виявляти дезінформацію та забезпечувати достовірність новин у режимі реального часу. Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати можуть бути використані журналістами, редакціями, видавцями та фахівцями зі зв’язків з громадськістю для впровадження прозорих алгоритмічних систем, забезпечення дотримання авторських прав, адаптації кодексів етики до цифрових платформ та підвищення ефективності кампаній з управління контентом та комунікацій

соціальні мережі; міжнародна координація; створення контенту; авторське право; гейткіпер