Актуальність дослідження зумовлена зростанням ризиків фальсифікації цифрових документів, підроблення електронних підписів, маніпуляції метаданими та поширення синтетичного контенту, який підміняє зміст автентичних джерел. Метою дослідження було визначення теоретичних засад формування комплексної системи захисту електронних документів, що поєднує нормативно-правові, технічні та інформаційно-аналітичні механізми верифікації, в умовах зростання ризиків потенційно дестабілізуючих впливів систем штучного інтелекту. У статті розглянуто нормативно-правові засади, підходи та механізми забезпечення автентичності електронних документів в умовах стрімкого розвитку контенту, який генерують за допомогою систем штучного інтелекту. Було проаналізовано чинне законодавство України у сфері електронних довірчих послуг та документообігу, а також міжнародні стандарти eIDAS, ETSI, ISO/IEC, C2PA, які регулюють питання автентифікації, цілісності та походження електронних даних. З’ясовано особливості сучасних технологій автентифікації, зокрема кваліфікованого електронного підпису, електронної печатки, блокчейну, цифрових водяних знаків, криптографічних хешів і механізмів фіксації походження контенту. Визначено специфіку впливу генеративного контенту на створення фейкових документів, синтетичних медіа та дезінформаційних кампаній. Схарактеризовано особливості інформаційної аналітики як ефективного інструменту виявлення, оцінювання та мінімізації ризиків, які безпосередньо пов’язані з використанням генеративного контенту в електронних документах. Обґрунтовано, що інформаційно-аналітичні методи дозволяють здійснювати багаторівневий аудит походження даних, аналіз метаданих, ідентифікацію ознак автоматизованої генерації та прогнозування загроз для систем цифрової довіри. Запропоновано розглядати інформаційну аналітику як інтегративний компонент сучасної архітектури автентифікації електронних документів, що поєднує правові, технічні та організаційні механізми забезпечення захисту інформації в умовах цифрових змін. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання результатів для впровадження комплексного підходу до автентифікації даних у системах електронного документообігу. Крім того, запропоновані підходи до аналізу походження контенту, метаданих і ознак генеративної обробки уможливлюють створення систем моніторингу та аудиту електронних документів з метою виявлення фальсифікацій, синтетичних матеріалів і маніпулятивного контенту

захист інформації; кваліфікований електронний підпис; метадані; системи штучного інтелекту; стандартизація, інформаційна аналітика