ISSN 2518-7600 e-ISSN 2524-1060 УДК 90,92,93/94
Подати статтю

Соціум. Документ. Комунікація

Стаття

Еволюція цифрових архівів як напрям архівознавства та документознавства: порівняння практик США та Латинської Америки

Алекс Трушай
Взято з Том 10, № 4, 2025 Сторінки 33–46
Отримано
04.08.2025
Доопрацьовано
21.11.2025
Прийнято
24.12.2025
Переглядів
486

Анотація

Метою цієї статті було здійснення порівняльної оцінки адаптивних стратегій, що застосовувалися у функціонуванні цифрових архівів у Сполучених Штатах Америки та провідних країнах Латинської Америки (Бразилія, Мексика, Аргентина). Дослідження ґрунтувалося на якісному порівняльному аналізі з використанням методів теоретичного аналізу, кейс-стаді та синтезу для зіставлення офіційних стратегій Національного управління архівів і документації США (NARA) та Бібліотеки Конгресу зі стратегіями національних архівів Бразилії, Мексики й Аргентини. У межах цього дослідження було виявлено системну дихотомію зрілості моделей у США та Латинській Америці. Було встановлено, що NARA функціонувало як зріле надійне цифрове сховище (Trusted Digital Repository), яке застосовувало активне збереження та забезпечувало автентичність за допомогою складних, ресурсомістких метаданих типу Preservation Metadata: Implementation Strategies і безперервної превентивної міграції форматів. Натомість було виявлено, що архівні установи в Латинській Америці використовують фрагментовану модель відкритої архівної інформаційної системи, де інвестиції спрямовуються на оцифрування історичної спадщини, а не на введення цифрових документів у вихідному форматі. Тому в ході дослідження були виявлені прогалини в Латинській Америці, такі як дефіцит інфраструктури (відсутність систем введення даних у Бразилії), нестача персоналу (переважання ІТ-підходу над архівною наукою в Мексиці) та фінансова нестабільність, які підривають зусилля з впровадження надійних цифрових сховищ. У результаті автентичність у Латинській Америці часто ґрунтувалася на правових положеннях, а не на технічному ланцюгу зберігання. Результати дослідження дали змогу сформулювати цілісний підхід як рекомендацію для підвищення довгострокової автентичності електронних архівів, що поєднував реформу архівної освіти та створення спільних регіональних репозитаріїв як адаптивні стратегії. Практична цінність дослідження полягала у наданні конкретних рекомендацій щодо стратегічної адаптації міжнародних стандартів для країн з обмеженими ресурсами

Ключові слова

обмеженість ресурсів; довгострокове збереження даних; цифрова трансформація; інгест; міграція форматів; метадані

Використані джерела

  1. Afanador-Llach, M.J. (2024). Digital humanities and the challenges of access to culture in Latin America. Archivos Abiertos, 201-214. doi: 10.1515/9783111187846-009.
  2. AGN International. (n.d.). Retrieved from https://agn.org/.
  3. Akgün, A.Ç., & Çiçek, N. (2022). The effect of the phenomenon of changing records in the digital age on arrangement and description in archiving: A literature-based analysis. The Journal of Information and Documentation Studies, 17, 33-60. doi: 10.26650/bba.2022.17.1127615.
  4. AN Digital: Digital Preservation Policy (Version 2). (2016). Retrieved from https://www.gov.br/arquivonacional/pt-br/acesso-a-informacao/acoes-e-programas/Politica_Preservacao_Digital_v2.pdf.
  5. Archival Information Package. (n.d.). Retrieved from https://www.iasa-web.org/tc04/archival-information-package-aip.
  6. Barriendos, J. (2022). Digital Latin Americanism: Latin American art and digital humanities in the United States. Quaderni Culturali IILA, 3(3), 15-29. doi: 10.36253/qciila-1550.
  7. Chabin, M.-A. (2020). Archival research put to the test in the digital society. Archives, 49(1-2), 141-160. doi: 10.7202/1075710AR.
  8. da Silva, P.F.C., & de Araújo, W.J. (2024). Computational archivology and the future of digital records. Information & Information, 29(4), 122-146. doi: 10.5433/1981-8920.2024v29n4p122.
  9. Damanik, M.P., Cahyarini, B.R., Arsalam, S., Gusparirin, R., Wulan, D.A., Cahyarida, I., Ahad, M.P.Y., & Hamjen, H. (2024). Digital archives management in the public sector: A bibliometric study. Khizanah Al-Hikmah: Jurnal Ilmu Perpustakaan, Informasi Dan Kearsipan, 12(2), 304-318. doi: 10.24252/kah.v12i2a7.
  10. Delgado López, Y. (2022). Digital documents and archival legislation: The case of Mexico and Cuba. Library Research: Archiving, Library and Information Science, 36(90), 119-132. doi: 10.22201/iibi.24488321xe.2022.90.58496.
  11. Digital Preservation Strategy 2022-2026. (2022). Retrieved from https://www.archives.gov/preservation/digital-preservation/strategy.
  12. dos Santos, H.M., & Flores, D. (2020). Systemic preservation for archival repositories. RECIIS, 3(14), 764-781. doi: 10.29397/reciis.v14i3.2089.
  13. DSpace. (n.d). Retrieved from https://dspace.org.
  14. Dublin Core. (2025). Retrieved from https://www.dublincore.org/.
  15. Fedora. (n.d.). Retrieved from https://fedoraproject.org/.
  16. Formats and Dissemination Information Package. (n.d.). Retrieved from https://www.iasa-web.org/tc04/formats-and-dissemination-information-packages-dip.
  17. Formenton, D., & Gracioso, L. de S. (2025). Digital preservation: Challenges, requirements, strategies and scientific production. RDBCI: Digital Journal of Library Science and Information Science, 18, article number e020012. doi: 10.20396/rdbci.v18i0.8659259.
  18. França, I. (2023). Infographic signed by gov.br digital files. doi: 10.6084/m9.figshare.23499186.
  19. Gangurde, G.M. (2025). Challenges in digital preservation in developing countries. International Scientific Journal of Engineering and Management, 4, 1-9. doi: 10.55041/isjem.pkdal031.
  20. Higashi, A.K., Mazuco, F.C., dos Santos, H.M., & Flores, D. (2020). Trusted digital environments for holistic preservation of archival documents. Information & Information, 25(4), 499-527. doi: 10.5433/1981-8920.2020V25N4P499.
  21. Ilizaliturri, Е., Guadalupe, А., Rivera, В., & Antonio, J. (2023). Digital skills training for the long-term conservation of documentary heritage in México. Intervención (Méx. DF), 14(27), 243-267. doi: 10.30763/intervencion.282.v1n27.61.2023.
  22. InterPARES. (n.d.). Retrieved from https://www.inter-pares.eu/en.
  23. ISO 14721 “Space Data System Practices – Reference Model for an Open Archival Information System (OAIS)”. (2025). Retrieved from https://www.iso.org/standard/87471.html.
  24. ISO 15836 “Information and Documentation – The Dublin Core Metadata Element Set. Part 1: Core elements”. (2017). Retrieved from https://www.iso.org/standard/71339.html.
  25. ISO 16363 “Space Data and Information Transfer Systems – Audit and Certification of Trustworthy Digital Repositories”. (2025). Retrieved from https://www.iso.org/standard/87472.html.
  26. ISO 23507:2025 “Space Data and Information Transfer Systems – Information Preparation to Enable Long Term Use”. (2025). Retrieved from https://www.iso.org/standard/87477.html.
  27. Jaillant, L. (2022). Introduction. In Archives, access and artificial intelligence. Working with born-digital and digitized archival collections (pp. 7-28). Bielefeld University Press. doi: 10.14361/9783839455845-001.
  28. Law No. 15930. (1961). General archive of the nation. Retrieved from https://www.argentina.gob.ar/normativa/nacional/ley-15930-60674.
  29. Le Meur, J.-Y., & Tarocco, N. (2019). The obsolescence of information and information systems CERN digital memory project. Epj Web of Conferences, 214, article number 09003. doi: 10.1051/EPJCONF/201921409003.
  30. Library of Congress. (n.d.). Retrieved from https://www.loc.gov/.
  31. Lins, A., & de Faria, L.C.M. (2024). Digital transformation and preservation of documentary heritage: Reflections considering the academic collection of teaching in health from ENSP/Fiocruz. Revista Memória Em Rede, 16(30), 265-286. doi: 10.15210/rmr.v16i30.25455.
  32. Márdero Arellano, M.Á., & Santillán-Aldana, J. (2025). Digital preservation and sustainability of scholarly communication in Latin America: Experiences, challenges, and future perspectives. Retrieved from doi: 10.62059/editorial.l001.c2.
  33. Matoli, R.S. (2025). Digital preservation: Methods and resources for protecting information in the digital era. International Journal of Innovative Science and Research Technology, 10(7), 2890-2894. doi: 10.38124/ijisrt/25jul1774.
  34. METS. (n.d.). Metadata Encoding & Transmission Standard. Retrieved from https://www.loc.gov/standards/mets/.
  35. Miguel, M.C., & Costa, R. da P.F. (2021). The ‘future is no longer the same as it used to be’: Visions of the archive of the future in the face of the challenges of the present. LOGEION: Filosofia da informação, 7(2), 202-217. doi: 10.21728/LOGEION.2021V7N2.P202-217.
  36. Montoya-Mogollón, J.B., & Troitiño, S. (2020). Digital forensics science and knowledge organization: An interdisciplinary approach to addressing the conceptual challenges of born-digital records. In Proceedings of the sixteenth international ISKO conference (pp. 302-309). Baden-Baden: Ergon. doi: 10.5771/9783956507762-302.
  37. National Archives and Records Administration. (n.d.). Retrieved from https://www.usa.gov/agencies/national-archives-and-records-administration.
  38. National Archives. (n.d.). Retrieved from https://www.gov.br/arquivonacional/pt-br.
  39. PREMIS. (n.d.). Preservation Metadata: Implementation Strategies. Retrieved from https://www.loc.gov/standards/premis/.
  40. Pulido Daza, N.J., Bustos Ríos, M.A., Cabrera Carranza, A.C., & Rengifo Reyes, E.E. (2024). Sustainable digital preservation – PPREDIS as a tool to ensure the protection and accessibility of documentary cultural heritage. Culturas. Revista de Gestión Cultural, 11, 85-96. doi: 10.4995/cs.2024.22417.
  41. Rabelo, N.B., & Schmidt, C. (2022). The trajectory of the INTERPARES Project: Reflections on theories and methodologies developed during the project. Ibero-American Journal of Information Science, 15(1), 167-180. doi: 10.26512/rici.v15.n1.2022.42425.
  42. Submission Information Package. (n.d.). Retrieved from https://www.iasa-web.org/tc04/submission-information-package-sip.
  43. The Consultative Committee for Space Data Systems. (2024). Reference model for an Open Archival Information System (OAIS). Washington: CCSDS Secretariat.
  44. Torrão Valentim, R., & Bolfarini Tognoli, N. (2020). Convergences and divergences between Digital Diplomacy and Digital Forensic Science. Brazilian Journal of Information Science: Research Trends, 14(4), article number e020011. doi: 10.36311/1940-1640.2020.V14N4.10528.
  45. Udochukwu, D.P., & Oraekwe, C. (2021). Digital archiving. In Handbook of research on records and information management strategies for enhanced knowledge coordination (pp. 79-81). IGI Global.
  46. UNAM. (n.d.). Universidad Nacional Autónoma de Méxicо. Retrieved from https://www.unam.mx/.
  47. United Nations Development Programme. (2024). Missed Connections: An incomplete digital revolution in Latin America and the Caribbean. Retrieved from https://www.undp.org/latin-america/blog/missed-connections-incomplete-digital-revolution-latin-america-and-caribbean-0.
  48. Wibowo, E., & Salim, T.A. (2022). Bibliometric analysis of research on the theme of “Digital archives”. Journal of Information Science, Library Science, and Archival Science, 24(2), 93-105. doi: 10.7454/jipk.v24i2.004.
  49. Yadav, K.D. (2025). Digital preservation tools and techniques. International Scientific Journal of Engineering and Management, 4, 1-9. doi: 10.55041/isjem.pkdal015.

ЦИТУВАТИ

Trushaj, A. (2025). Evolution of digital archives as branch of archival science and document management: Comparison of practices in the USA and Latin America. Society. Document. Communication, 10(4), 33-46. https://doi.org/10.69587/sdc/4.2025.33