Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення ролі цифрових технологій у збереженні та репрезентації язичницької спадщини як складової культурної пам’яті України та Європи. Метою дослідження було здійснити комплексну реконструкцію історичних аспектів репрезентації слов’янської язичницької спадщини в цифровому архівному середовищі. Методологія поєднувала міждисциплінарний аналіз архівних, археологічних, етнографічних та цифрових даних із застосуванням історико-культурного, семіотичного та інформаційно-технологічного підходів. Результати дослідження засвідчили, що язичницька спадщина функціонує як багаторівнева система матеріальних і символічних об’єктів, репрезентована в різних типах джерел – від літописних текстів до археологічних артефактів. Аналіз хронікальних записів показав регіональну варіативність описів культових дій, що співвідноситься з етнографічними даними про локальні ритуальні практики. Порівняння археологічних каталогів із фольклорними збірками дозволило простежити хронологічну тяглість окремих обрядових мотивів. Оцифрування джерел виявилося чинником забезпечення доступності матеріалів, проте супроводжувалося викликами стандартизації, контекстуалізації та автентичності метаданих. Аналіз технічних рішень засвідчив, що лише комплексна інтеграція стандартів може гарантувати довготривале збереження та наукову верифікацію цифрових копій. У ході дослідження визначено, що цифрові архіви язичницької спадщини здатні виконувати не лише функцію збереження, а й реконструктивно-аналітичну роль, створюючи нові моделі взаємозв’язків між текстами, артефактами та символами. Розвиток цифрової гуманітаристики надав можливість створення мультимодальних баз даних, де ритуальні практики можуть бути візуалізовані в просторово-часовому вимірі. У висновках наголошено, що цифрова репрезентація язичницької спадщини є не лише технологічним процесом, а й культурною реконструкцією, яка потребує балансу між науковою точністю, етикою збереження та відкритістю доступу. Результати дослідження призначені для науковців у галузі цифрової гуманітаристики, архівістів, музеєзнавців, розробників культурної політики та фахівців з управління цифровими колекціями, що займаються проблемами збереження та репрезентації нематеріальної культурної спадщини

метадані; пара-дані; міжнародні стандарти; гуманітаристика; артефакти; літописи