Актуальність дослідження зумовлювалася необхідністю аналізу того, як упродовж XVIII-XX століть змінювались підходи до фіксації, класифікації та інтерпретації дохристиянських вірувань слов’ян під впливом політичних, конфесійних і наукових трансформацій. Метою роботи було простежити повну послідовність трансформацій – від польового фіксування до архівного класифікування й публічної репрезентації – та визначити, які методологічні й ідеологічні чинники детермінували кінцеву структуру джерел. Методологія ґрунтувалася на порівняльному аналізі рукописних корпусів, цензурних приписів та масових видань із застосуванням концептів історії знання, критичної архівістики, текстологічної критики й соціолінгвістичної герменевтики. Було встановлено, що у XVIII-XIX ст. польові записи створювалися переважно описовими інтуїтивними методами, а критерій автентичності визначався естетичними й етнополітичними очікуваннями збирачів, що зумовлювало систематичне усунення синкретичних і буденних форм обрядової практики. Аналіз архівних класифікацій показав, що адміністративно-територіальні та жанрові рубрикації відокремлювали ритуальні дані від функціонального контексту, тоді як стандартизовані анкети, редакторські скорочення й автоцензура перетворювали багатошарові описи на уніфіковані статистичні одиниці. Співставлення рукописних джерел із лубковими виданнями, та ранніми кінематографічними сюжетами засвідчило, що на межі XIX-XX ст. релігійні мотиви демонології та аграрної магії репрезентувалися переважно як декоративні етнографічні маркери, узгоджені з просвітницькими канонами епохи. Узагальнення результатів підтвердило, що багаторівнева селекція, класифікація й редакторська обробка стабілізували певні інтерпретаційні моделі, одночасно маргіналізуючи контекстуальні варіації та ситуативні практики носіїв традиції. Практична цінність дослідження полягала у створенні набору критеріїв для реконструкції первинного ритуального контексту з фрагментарних і концептуально змінених джерел, які сприяють поглибленому розумінню етнографічних матеріалів у межах архівних і наукових практик

польові матеріали; архаїчність; синкретизм; ритуал; систематизація; культура