Актуальність дослідження зумовлена тим, що інформаційно-цифрова компетентність стає ключовим чинником соціальної адаптації та ефективної комунікації молоді в умовах швидкої цифрової трансформації. Метою статті було з’ясувати роль інформаційно-цифрової компетентності як чинника, що впливає на ефективність соціальної комунікації та сприяє соціальній адаптації молодого покоління у цифровому суспільстві. Методологічну основу дослідження склали аналіз і узагальнення наукових джерел, контент-аналіз публікацій та нормативних документів, а також системний підхід, що дозволив розглянути інформаційно-цифрову компетентність як цілісне соціокомунікативне явище та визначити її вплив на адаптаційні процеси молоді. Результати дослідження показали, що інформаційно-цифрова компетентність молоді є інтегрованим утворенням, яке поєднує технічну обізнаність, інформаційну грамотність, критичне мислення, медіаосвіченість та навички безпечної поведінки в цифровому середовищі. На основі аналізу наукових підходів визначено, що така компетентність не обмежується володінням інструментами цифрових технологій, а охоплює здатність критично оцінювати інформацію, ефективно використовувати онлайн-ресурси для навчання та професійного розвитку, а також дотримуватися етичних принципів цифрової взаємодії. Теоретичне узагальнення показало, що високий рівень інформаційно-цифрової компетентності сприяє продуктивній соціальній комунікації, швидкій адаптації молоді до змінних умов цифрового суспільства та зменшенню ризиків інформаційної вразливості. Вона виступає важливим інструментом розширення доступу до освітніх і професійних можливостей, формування активної громадянської позиції та зміцнення соціальної інтеграції. Недостатній рівень цієї компетентності, навпаки, посилює цифрову нерівність, знижує ефективність міжособистісної та групової комунікації, обмежує участь молоді у суспільно значущих процесах і підвищує ризики впливу дезінформації. У дослідженні обґрунтовано інформаційно-цифрову компетентність як соціокомунікативний ресурс, що поєднує технічні, когнітивні, комунікативні та етичні компоненти і виступає ключовим чинником інтеграції молоді у цифрове середовище. Результати дослідження можуть бути використані для обґрунтування розробки та впровадження програм формування інформаційно-цифрової компетентності, які враховують соціально-комунікативний аспект і спрямовані на комплексний розвиток молоді

цифрове середовище; соціальна інтеграція; цифрова соціалізація; онлайн-взаємодія; цифрова комунікація; міжособистісне спілкування; критичне мислення